Бородай Олег Миколайович
| Бородай Олег Миколайович | |
|---|---|
 Олег Бородай презентує свою збірку «Вогневий вал» в Національному музеї літератури України, серпень 2023 | |
| Народився |
23 травня 1971 (52 роки) Миргород, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | поет, прозаїк, автор-виконавець, військовослужбовець |
| Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка (1992) |
Олег Миколайович Бородай (народився 23 травня 1971 в місті Миргороді Полтавської області) — український поет, прозаїк, музикант-бард, військовослужбовець Національної гвардії України, автор двох книг поезії і однієї книги прози, лауреат літературної премії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї вчителів. Навчався в Комишнянській середній школі, яку закінчив із золотою медаллю. Потім навчався на фізико-математичному факультеті Полтавського педінституту. Строкову службу ніс у Львові.
Працював учителем у Харківському вищому професійному училищі №6».[1] Потім був підприємцем.
У 2015 добровільно пішов до військкомату. Служить мінометником бригади «Спартан» військової частини 3017 Національної гвардії України.[1]
Має сина.
Творчість[ред. | ред. код]
Вірші та бардівські пісні почав писати на війні. Учасник багатьох заходів, концертів та фестивалів.
Автор збірок віршів «Відлуння окопів», «Релаксація душі» та прозової книжки «Вогневий вал».[2]
Відзнаки[ред. | ред. код]
Лауреат літературно-мистецької премії імені В. Симоненка у номінації «Література» (2022).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Лірична виховна година Відлуння окопів. Державний навчальний заклад «Харківське вище професійне училище №6». 6 Червня, 2019. Процитовано 29 серпня 2023.
- ↑ Ірина Мироненко (20 січня 2023). Пропахле соляркою і порохом. Олег Бородай «Вогневий вал». Процитовано 29 серпня 2023.
