Миргород

Миргород
Герб Миргорода Прапор Миргорода
Миргород на карті Миргородського району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Полтавська область
Район/міськрада	Миргородський район
Рада	Миргородська міська рада
Код КОАТУУ	5310900000
Засноване	XII–XIII
Населення	▼ 39 687 1 березня 2011
Площа	19 км²
Густота населення	2 088 осіб/км²
Поштові індекси	37600
Телефонний код	+380-5355
Координати	049.966 0033.61149°57′57″ пн. ш. 33°36′41″ сх. д.49.965833° пн. ш. 33.611389° сх. д. 49.965833, 33.611389
Водойма	р. Хорол, Лихобабівка
Відстань
Найближча залізнична станція	Миргород
До обл./респ. центру
- залізницею	105 км
- автошляхами	103 км
До Києва
- залізницею	248 км
- автошляхами	248 км
Міська влада
Адреса	37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Незалежності, 17
Веб-сторінка	Миргородська міськрада
Міський голова	Сергій Павлович Соломаха

Ми́ргород — місто в Полтавській області, адміністративний центр Миргородського району

Походження назви

За «народною етимологією» це було зручне місце для ведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами — звідси, буцімто, і назва «Миргород».

Історія міста

Одне з найдавніших поселень Лівобережної України. Історики припускають, що його було засновано у XII—XIII століттях як сторожовий пункт східної окраїни Київської Русі. Перші згадки про Миргород трапляються у XVІ ст. Зокрема про

1576 року за рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород став центром реєстрового козацького полку.

З 1649 року місто — адміністративний центр Миргородського козацького полку. Миргородські козаки брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти поневолювачів. З історичних джерел відомо, що миргородці брали активну участь у селянсько-козацькому постанні 1638 року проти польської шляхти під проводом гетьмана Якова Остряниці.

Миргородський полк був одним із найбоєздатніших у війську Богдана Хмельницького.

1695 року миргородські козаки у складі українсько-російського війська брали участь у штурмі турецької фортеці Азов, де «полковникъ Міргородскій Данило Апостолъ паче прочихъ показалъ храбрость».

З відновленням гетьманства у 1727 році миргородського полковника Данила Апостола було обрано гетьманом Лівобережної України (на цій посаді він пробув до своєї смерті 1734 року).

1802 року Миргород став повітовим містом Миргородського повіту новоутвореної Полтавської губернії.

Під час російсько-французької війни 1812 року миргородці брали активну участь у бойових діях. Саме в той час у Миргороді квартирував Сіверський драгунський полк, у якому служив фундатор нової української літератури І.П. Котляревський.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5859 осіб (2883 чоловічої статі та 2974 — жіночої), налічувалось 1203 дворових господарства, існували 4 православних церков, єврейська молитовна школа, лікарня, повітове училище, поштова станція, відбувалось 4 ярмарків на рік.

Осип Бодянський писав у «Пам'ятній книжці Полтавської губернії за 1865 рік» про Миргород, що в місті тоді було 9842 мешканці, 1166 будинків, 36 крамниць, повітове училище, лікарня, поштова станція; більшість населення займалося землеробством, близько тисячі осіб чумакували або ходили в різні місця на заробітки. У місті було 257 робітників, 166 купців, працювало 12 промислових підприємств — 10 олійних та два цегельних заводи.

Вокзал у Миргороді. У центрі - пам'ятник Миколі Гоголю

Наприкінці XIX століття через Миргород пройшла залізниця Київ — Полтава.

У 1845 році Миргород відвідав Тарас Григорович Шевченко. На розі названої його іменем вулиці встановлено пам'ятник Кобзареві. Тут поет написав відому поему «Великий льох» та інші твори.

1896 року в Миргороді було засновано художньо-промислову школу імені Миколи Гоголя, де викладав визначний український художник та етнограф Опанас Сластіон. Нині Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя є визнаним на всю Україну центром художньої кераміки.

1902 року в Миргороді (на Привокзальній площі) встановили бронзовий бюст Миколи Гоголя. Відтоді головна вулиця міста називається його іменем.

Персоналії

Миргород — батьківщина талановитих братів Рудченків, відомих як письменники Іван Білик та Панас Мирний.

У Миргороді 32 роки прожив (і похований) класик грузинської літератури Давид Гурамішвілі. На його могилі та біля входу у його літературно-меморіальний музей встановлені пам'ятники поету. Згаданий музей — єдиний культурологічний заклад, присвячений поетові, який розташований за межами Грузії. Щороку дні пам'яті поета збирають в Миргороді представників Посольства Грузії в Україні, членів грузинської діаспори, з якими миргородці підтримують дружні стосунки.

З Миргородом також пов'язані імена інших видатних діячів науки і культури. Тут часто бував філософ і поет Григорій Сковорода, поблизу міста жив письменник і громадський діяч Василь Капніст. У Миргороді жив і працював Василь Ломиковський, український історик, етнограф, агроном, автор «Словника малоруської старовини» (1808), історик та перекладач Буда Сергій Олексійович. На посаді учителя повітової школи у 1860-х роках тут працював відомий письменник Анатолій Свидницький, автор повісті «Люборацькі». У місті народився і творив визначний живописець Володимир Боровиковський, працювали художники Фотій Красицький і Василь Кричевський, скульптор Федір Балавенський. В місті 22 роки (аж до смерті) мешкав відомий лікар, засновник миргородського курорту Іван Зубковський.

Список відомих людей

Нижче подано список відомих людей, що народилися/мешкали в Миргороді:

• Федір Балавенський — скульптор.
• Іван Білик та Панас Мирний — українські письменники (брати Рудченки).
• Володимир Бокітько — підполковник Армії УНР.
• Володимир Боровиковський — живописець.
• Сергій Буда — історик та перекладач.
• Леонід Губерський — ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• Давид Ґурамішвілі — грузинський поет.
• Федір Димар — підполковник Армії УНР.
• Іван Зубковський — відомий лікар, засновник миргородського курорту.
• Василь Капніст — письменник і громадський діяч (мешкав поблизу міста).
• Фотій Красицький — художник.
• Василь Кричевський — художник.
• Олексій Кириченко — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Олександр Лазарєв — український радянський педіатр
• Василь Ломиковський — український історик, етнограф, агроном, автор «Словника малоруської старовини» (1808).
• Петро Масляк — український науковець, академік Академії вищої школи України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук
• Анатолій Свидницький — письменник, автор повісті «Люборацькі».
• Григорій Сковорода — філософ і поет, часто бував у місті.

У місті кілька днів 1845 року мешкав Тарас Шевченко, написавши тут два невеликі вірші.

Історія курорту

Центральний вхід до Миргород-курорту

Бювет мінеральних вод Миргород-курорту

1914 року головою Миргородської міської управи було обрано відомого лікаря Івана Зубковського. На той час у місті було лише 8 тисяч мешканців. Водогону не було, а через посуху в колодязях пропадала вода. Отож з ініціативи нового голови почали шукати вихід. 22 лютого 1914 року із свердловини пішла перша вода, забивши потужним фонтаном із глибини 673 метри. То була брудна несмачна та ще й з неприємним запахом (через вміст сірководню) рідина. А втім, через дефіцит хорошої води люди набирали й таку. Непридатну для пиття хімічну сполуку використовували для побутових потреб. Купалися й хвалилися, що почуваються ліпше. Пішов розголос про цілющу силу миргородської води. Либонь, рекламі сприяли ярмарки, зокрема й Сорочинський, на які збирався люд звідусіль. З далеких хуторів та сіл їхали до знаменитої «Гоголівської» калюжі по воду. Через деякий час Іван Зубковський, помітивши, що рани ліпше гояться, коли їх промивати цією водою, а поливані нею рослини ростуть краще, тварини менше хворіють, хворі на радикуліт та золотуху швидше одужують після купелей, розіслав проби на дослідження. Аналізи робили в Києві, Санкт-Петербурзі, Харкові та Катеринославі. Висновків чекали довго, не раз нагадували та просили, згодом посилали проби повторно. Нарешті дістали відповідь: вода цілюща, не поступається соденській та знаменитій баден-баденській, а за деякими характеристиками навіть перевищує їх.

Міська дума прийняла рішення просити грошей в уряду на будівництво курорту, готелю, водолікарні, плавального басейну сумою 600 тисяч карбованців. Підтримки з боку уряду не було, тому Іван Зубковський власним коштом облаштував при міській лазні «курорт» по-миргородському (на п'ять ванн для «зовнішнього користування»). Розробили «Тимчасові правила для хворих, що користуються лікувальними ваннами при Миргородському мінеральному джерелі» («Временные правила для больных, пользующихся лечебными ваннами при Миргородском минеральном источнике»). Процедури дозволяли приймати лише за рекомендацією лікаря. На одну ванну відводили 40 хвилин, що коштувало 75 копійок. На курс — від п'яти до десяти купелей. Одна ванна призначалася для бідних, які не могли оплатити лікування. Після повторного аналізу 1916 року миргородською водою почали лікувати хвороби шлунка та кишечнику.

Після лютневої революції 1917 року Зубковський звернувся до Тимчасового уряду з проханням виділити гроші на розбудову оздоровниці, проте відповіді не дочекався.

1918 року нарешті відкрили приміщення водолікарні, котре згодом стало візитівкою й символом міста. Збудували його за проектом художника Опанаса Сластьона (він же розробив емблему курорту). Який вигляд мала оздоровниця, можна побачити на етикетках миргородської мінеральної води: одноповерхова споруда під червоною черепицею. Активно розвиватися курорт почав тільки у другій половині 1920-их років. У миргородській водолікарні свого часу приймали ванни Нестор Махно, Іван Козловський, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут. 1922 року Іван Зубковський уперше застосував ще й торфо-грязелікування. Проіснувала ця споруда майже шістдесят років.

1976 року старе приміщення водолікарні розібрали, бо з'явилася небезпека, що стіни не витримають дах (стіни було зроблено з очерету (підручного матеріалу): зв'язані у кулі стебла обмазували глиною). Час і волога зробили свою руйнівну справу: стіни вгиналися під вагою черепиці й могли будь-якої миті завалитися. Тому обережно зняли раритетну черепицю в сподіванні, що колись екзот відновлять, проте не відновили досі, хоча курорт розвивається.

Нині в комплекс «Миргород-курорт» входять санаторії «Березовий гай», «Полтава», «Хорол» та «Миргород».

Список курортів на території міста

№	Розташування курорту	Назва курорту	Рік заснування	Назва санаторіїв курорту	Загальна к-сть місць (одномісні, двомісні, люкс і т. д.)	Власник	Остання реновація (значний ремонт або нова будівля)	Основний напрямок оздоровлення	Класифікація курорту(ів)	Адреса оф. веб-сайту
1	Центрально-західна частина міста	ЗАТ ЛОЗ Миргородкурорт¹	1917	Хорол	358	ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця» (м. Київ)	2010	оздоровлення вагітних	бальнеологічний, грязьовий, кліматичний, питний	http://mirgorodkurort.com.ua
2				Миргород	426		2010	лікування неврологічних патологій
3				Полтава	448		2010	захворювання кардіологічного профілю
4				Березовий Гай	538		2010	цукровий діабет
5		Санаторій Радужний	2007	Радужний	?	Приватний інвестор з із Тюмені (Російська Федерація)	2010	?	?	?
6	Центрально-східна частина міста	Санаторій імені М. В. Гоголя (до 2004 року Санаторій Південний)	1981	ім. М. В. Гоголя	300	Укрзалізниця (Південна залізниця)	2010	діагностика та лікування захворювань травної системи і опорно-рухового апарату	бальнеологічний, кліматичний, питний	http://www.gogolsanat.com.ua/
7	Центрально-північна частина міста	Реабілітаційний центр "Миргород" МВС України	1981	Санаторій «Миргород» МВС України	202	МВС України	?	гастроентерологічні захворювання, лікування органів опори і руху	?	http://mrcmirgorod.com.ua http://health.centrmia.gov.ua/mirua.htm
8	Центрально-південна частина міста	Спеціалізований санаторій «Слава»	?	Санаторій «Слава»	?	Міністерство праці і соціальної політики України	?	захворювань шлунково-кишкового тракту	?	?

¹ Повна назва Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Миргородкурорт»

Див. також

Громадські проекти у Миргороді: Бюджетний моніторинг

Посилання

• Офіційний сайт міста
• Сайт міста
• Офіційний веб-сайт Миргородкурорту
• Офіційний веб-сайт УкрПрофЗдоровниці
• Неофіційний сайт міста Миргород
• Сайт Миргорода
• Подорож одного дня. Миргород