Ботвиновський Максим Ничипорович
| Ботвиновський Максим Ничипорович | |
|---|---|
| Народився |
1888 Тараща |
| Помер |
8 грудня 1937 Казахстан |
| Національність | українець |
| Діяльність | кооператор, громадський діяч |
| Відомий завдяки | член Правління «Молочарспілки» |
Макси́м Ничи́порович Ботвино́вський (нар. 1888, Тараща — пом. 8 грудня 1937, Казахстан) — український кооператор, член Правління «Молочарспілки», громадський діяч УНР. Репресований 1937 року.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
До революції був земським діячем.
За УНР — голова правління Київського губернського союзу кооперативних союзів, член Правління Дніпросоюзу, представником якого був у фінансовому кооперативному комітеті, створеному 8 грудня 1918 року.[1]
У ніч з 24 на 25 березня 1919 року разом з дружиною, а також подружжями членів Правління «Дніпросоюзу» Гавсевича і Вікторова був заарештований більшовиками.[2]
За радянських часів працював членом правління «Молочарспілки». Проживав у Києві.
17 серпня 1929 року був заарештований. Згодом засуджений до трьох років позбавлення волі з пораженням у правах строком на два роки.
21 вересня 1932 року колегією ОДПУ СРСР висланий до Казахстану строком на три роки. 1 грудня 1937 року трійка УНКВС Алма-Атинської області засудила його до розстрілу.
Вирок виконано 8 грудня 1937 року (за іншими даними — 2 грудня).
11 вересня 1989 року Пленум Верховного суду УРСР скасував вирок за справою щодо нього, припинивши її за відсутністю складу злочину.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Петро Кардаш. Злочин. Фортуна, 2003. — С. 103.
- Київ: літературно-художній та громадсько-політичний журнал Спілки письменників України. Випуски 7—12. — К.: Радянський письменник, 1994. — С. 142
- Репресоване «відродження» / О. І. Сидоренко, Д. В. Табачник. — К.: Україна, 1993. — 114
- Пристайко В. І, Шаповал Ю. І. Справа «Спілки визволення України»: невідомі документи і факти. Науково-документальне видання. — К: Інтел, 1995. — С. 87 [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]