Буддха Лоетла Нафалай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рама II Буддха Лоетла Нафалай
Рама II Буддха Лоетла Нафалай

Час на посаді:
1809 — 21 липня 1824
Попередник Буддха Йодфа Чулалоке
Наступник Нангклао

Національність Таєць

Рід Чакрі
Батько Буддха Йодфа Чулалоке
Мати Амаріндра
Діти синів:73
дочки

Буддха Лоетла Нафалай — він же Рама II (тайск.яз พระบาท สมเด็จ พระพุทธ เลิศ หล้า นภาลัย) (Порамінтара Маха Ісарасундхорн,Пхра Буддха Лоетла[1] Нафалай) (24 лютого 1767, Таїланд — 21 липня 1824, Бангкок), другий монарх династії Чакрі, що правил в 1809–1824 роках. Його правління було в значній мірі мирним, позбавленим тих конфліктів, з которими довелося зіткнутися його предкам. Його правління було відомо як «Золотий Вік Літератури», оскільки Буддха Лоетла Нафалай був патроном багатьом поетам, та й сам король був відомим поетом та художником.


Літературна діяльність[ред.ред. код]

Рама II вважається автором ряду драм для театру лаконнай («внутрішній театр»), включаючи «Інао» та «Рамакієн» (завершені в 1820), хоча поеми на відповідні сюжети існували та раніше. Також він ввів в ужиток двору уявлення лаконнока («зовнішнього театру», чи театру простолюду), для якого написав шість п'єс на теми зі збірки «50 джатак». Його твори включають: «Чайчет» (1814), «Каві» (1815), «Край Тонг» (1816), «Маніпічай» (1818), «Сонгтонг» (1818), «Сангсінчай» (1821).

Разом з Сунтоном Пу, Прая Транг і Кру Мі король був автором та основним редактором поеми «Сепа про Кун Чанге і Кун Пена». Крім того, Рама II написав безліч віршів у класичному стилі, включаючи цикл в жанрі «пісень веслярів», і короткі поеми, що відкривають вистава «Рамакієн».

Література[ред.ред. код]

  • Історія всесвітньої літератури. У 9 т. Т.6. М., 1989. С.681, 683 (стаття Ю. М. Осипова); а також хронологічні таблиці видання

Примітки[ред.ред. код]

  1. ближе к тайскому произношению встречающаяся транскрипция Путтаётла