Будинок Серебрякова (Таганрог)
| Будинок Серебрякова | |
|---|---|
 | |
| 47°12′41″ пн. ш. 38°56′04″ сх. д. / 47.21156000002777375° пн. ш. 38.934680000027775293° сх. д.Координати: 47°12′41″ пн. ш. 38°56′04″ сх. д. / 47.21156000002777375° пн. ш. 38.934680000027775293° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Місто | Таганрог |
| Вулиця | Петровська, 47 |
| Тип | будівля |
| Стиль | російський класицизм |
| Дата заснування | 1865 рік |
| Відомі мешканці | Яков Михайлович Серебряков |
  Будинок Серебрякова Будинок Серебрякова (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок Серебрякова — будівля, що розташована на вулиці Петровській, 47 у місті Таганрозі в Росії. У другій половині XVIII століття будинок належав купцю першої гільдії Якову Михайловичу Серебрякову[1].
Історія[ред. | ред. код]
Вірменський купець першої гільдії Яков Михайлович Серебряков був першим власником Таганрозького шкіряного заводу, який був заснований в 1853 році, а почав працювати в 1858 році[2]. В 1865 році він побудував багатоквартирний прибутковий будинок по вулиці Петрівській. Будівля розміщувалась між провулками Українським та Тургенівським. Перший поверх великого будинку був відведений під магазини, в яких можна було придбати паризький одяг та взуття. В будинку була відкрита нотаріальна контора Ладохіна. Архітектурний стиль будівлі — російський класицизм[1].
12 квітня 1895 року місто Таганрог відвідав художник-мариніст Іван Костянтинович Айвазовський. Його приймали у будинку на Петровській, 47. Яков Михайлович Серебряков був активним громадським діячем і займався благодійністю. На тому місці, де зараз побудований будинок на вулиці Грецькій, 62, раніше розміщувалася вірмено-григоріанська церква Святого Якова. Купець спеціально придбав цю ділянку і спорудив на ній церкву, в якій почали проводитись богослужіння навесні 1906 року. Церква проіснувала кілька десятиліть і в 1930 році була знесена[1].
Після 1920 року будинок по вулиці Петровській, 47 перейшов у власність 9-ї стрілецької дивізії Червоної Армії. Потім його приміщення займала школа № 16[1]. У XXI столітті в цій будівлі розташувався Таганрозький інститут управління та економіки[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Игорь Пащенко. Сказки Старого Таганрога
- ↑ Кожзавод станет памятником?. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
- ↑ Памятники архитектуры, истории и культуры Таганрога на Старых открытках и фотографиях, 186 с. — С.132 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2017. Процитовано 16 листопада 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Бюндюгова Т. История давно минувших дней…[Серебрякове и его семье] // Alma mater.- 2001.- № 5.- с.1
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |