Таганрог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Таганрог, Таганріг
рос. Таганрог
Coat of Arms of Taganrog (Rostov oblast) (1808).png Flag of Taganrog (Rostov oblast).png
Герб Таганрога Прапор Таганрога
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ростовська область
Код ЗКАТУ: 60437
Основні дані
Час заснування: 12 вересня 1698
Статус міста з 1775 року
Населення 260 692 (2008)
Площа 79,7 км²
Густота населення 3317 осіб/км²
Поштові індекси 347900–347942
Телефонний код +7-8634
Географічні координати: 47°14′00″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 38.90000° сх. д. / 47.23333; 38.90000Координати: 47°14′00″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 38.90000° сх. д. / 47.23333; 38.90000
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 30 м
Влада
Веб-сторінка http://www.taganrog.ru
Карта
Таганрог, Таганріг (Росія)
Таганрог, Таганріг
Таганрог, Таганріг

Таганрог або Таганріг (рос. Таганро́г; у 17751784 роках — Троїцьк) — місто обласного підпорядкування в Ростовській області Російської Федерації, порт на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Населення — 260 692 мешканців (2008).

Зміст

Історія[ред.]

План фортеці Таганрог і захищеної гавані, 1698 р.

Археологічні дослідження встановили, що на місці нинішнього Таганрога в VII–VI ст. до нашої ери існувало грецьке поселення, в даний час повністю зруйноване морем. Воно вивчено лише за фрагментами кераміки, які і зараз можна знайти на березі Азовського моря. Існує гіпотеза, що це поселення носило назву Кремни (грец. Κρημνοὶ), яка згадується в античних авторів. Поселення було засновано в другій половині VII ст. до н. е.. і зруйновано після середини VI ст. до н. е.., ймовірно, в результаті набігів кочових скіфів.

В епоху активної колонізації італійцями басейну Чорного моря приблизно в XIII столітті тут був побудований місто-порт Порто-Пізано.

Заснований Петром І як фортеця і база Азовського військово-морського флоту,

1711 року увійшов до складу Запоріжжя, що було на той час автономією Османської імперії.

1712 року зруйнований турками.

1734 року запорожці знову були в унії з Російською імперією. Того ж року Таганріг був у Кальміуській паланці.

1746 Таганріг переданий до Землі Донського війська.

1774 року за Кучук-Кайнарджійським мирним договором увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування Севастополя втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці).

Із 1802 — центр Таганрозького градоначальства; економічний характер міста — торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок метал. і машинобудівніцтво та інші заводи, на яких у 1900-их pp. працювало бл. 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один з найбільших банків Російської імперії — Азовсько-донський банк. У 18871920 — округове місто Області Війська Донського.

Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 19051915 роках тут діяла українська громада (За переписом 1926 року українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі — 71,5 %; росіяни — 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 19201924 роках Таганріг входив з усією округою до складу УРСР, 1924 від неї відокремлений і приєднаний до РСФРР; з 1937 року у складі Ростовської області.

Промисловість[ред.]

Таганрог — важливий індустріальний центр. Заводи: метал., котельний, комбайнів, судноремонтний, ковальсько-пресового і електротермічного устаткування та інші; харчова, легка (зокрема шкіряновзуттєва), будівельних матеріалів.

Освіта[ред.]

Радіотехнічний і педагогічний Університети, ряд технікумів;

Культура[ред.]

Театр имени А.П. Чехова (Таганрог)


Парки[ред.]

Пам'ятники[ред.]

Відомі люди[ред.]

Палац Альферакі.

У місті народились:

Більшу частину життя тут прожив святий Павло Таганрозький, мощі якого зберігаються у Свято-Нікольському храмі.

Галерея[ред.]

Колишня гімназія Чехова.

Посилання[ред.]

Література[ред.]