Таганрог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Таганрог, Таганріг
рос. Таганрог
Coat of Arms of Taganrog (Rostov oblast) (1808).png Flag of Taganrog (Rostov oblast).png
Герб Таганрога Прапор Таганрога
Port of Taganrog.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ростовська область
Код ЗКАТУ: 60437
Основні дані
Час заснування: 12 вересня 1698
Статус міста з 1775 року
Населення 254,8 тис. (2013)
Площа 79,7 км²
Густота населення 3317 осіб/км²
Поштові індекси 347900–347942
Телефонний код +7-8634
Географічні координати: 47°14′00″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 38.90000° сх. д. / 47.23333; 38.90000Координати: 47°14′00″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 38.90000° сх. д. / 47.23333; 38.90000
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 30 м
Влада
Веб-сторінка http://www.taganrog.ru
Карта
Таганрог, Таганріг (Росія)
Таганрог, Таганріг
Таганрог, Таганріг

Таганрог або Таганріг (рос. Таганро́г; у 17751784 роках — Троїцьк) — місто обласного підпорядкування в Ростовській області Російської Федерації, порт на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Населення — 254,8 тис. мешканців (2013).

Історія[ред.ред. код]

План фортеці Таганрог і захищеної гавані, 1698 р.

Археологічні дослідження встановили, що на місці нинішнього Таганрога в VII–VI ст. до нашої ери існувало грецьке поселення, в даний час повністю зруйноване морем. Воно вивчено лише за фрагментами кераміки, які і зараз можна знайти на березі Азовського моря. Існує гіпотеза, що це поселення носило назву Кремни (грец. Κρημνοὶ), яка згадується в античних авторів. Поселення було засновано в другій половині VII ст. до н. е.. і зруйновано після середини VI ст. до н. е.., ймовірно, в результаті набігів кочових скіфів.

В епоху активної колонізації італійцями басейну Чорного моря приблизно в XIII столітті тут був побудований місто-порт Порто-Пізано.

Заснований Петром І як фортеця і база Азовського військово-морського флоту,

1711 року увійшов до складу Запоріжжя, що було на той час автономією Османської імперії.

1712 року зруйнований турками.

1734 року запорожці знову були в унії з Російською імперією. Того ж року Таганріг був у Кальміуській паланці.

1746 Таганріг переданий до Землі Донського війська.

1774 року за Кучук-Кайнарджійським мирним договором увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування Севастополя втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці).

Із 1802 — центр Таганрозького градоначальства; економічний характер міста — торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок метал. і машинобудівніцтво та інші заводи, на яких у 1900-их pp. працювало бл. 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один з найбільших банків Російської імперії — Азовсько-донський банк. У 18871920 — округове місто Області Війська Донського, З 1820-1925 місто Таганрог входив до складу Донецької губернії, УКРАЇНА..

Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 19051915 роках тут діяла українська громада (За переписом 1926 року українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі — 71,5 %; росіяни — 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 19201924 роках Таганріг входив з усією округою до складу УСРР, 1924 від неї відокремлений і приєднаний до РСФРР; з 1937 року у складі Ростовської області.

Промисловість[ред.ред. код]

Таганрог — важливий індустріальний центр. Заводи: метал., котельний, комбайнів, судноремонтний, ковальсько-пресового і електротермічного устаткування та інші; харчова, легка (зокрема шкіряновзуттєва), будівельних матеріалів.

Освіта[ред.ред. код]

Радіотехнічний і педагогічний Університети, ряд технікумів;

Культура[ред.ред. код]

Музеї, галереї[ред.ред. код]

Taganrogmuseumofart.jpg
Taganrog Museum Art inner yard 1.jpg
Taganrog Museum of Art inner yard 2.jpg
Sharonov house1.jpg
Таганрозький художній музей Внутрішній дворик Художнього музею Лоджія у дворику музею Музей Містобудування та побуту

Театри[ред.ред. код]

Театр імені А.П. Чехова (Таганрог)

Муніципальні музичні колективи[ред.ред. код]

  • Муніципальний камерний оркестр
  • Муніципальний камерний хор «Лік»
  • Таганрозький джаз-оркестр
  • Муніципальний ансамбль народних інструментів «Диво»
  • Муніципальний духовий оркестр

Бібліотеки[ред.ред. код]

Бібліотека ім. А. П. Чехова

Палаци культури, спорту, концертні зали[ред.ред. код]

  • Таганрозький палац молоді - вул. Петровська, 107
  • Молодіжний центр - вул. Петровська, 89
  • Міський будинок культури - вул. Петровська, 104
  • Концертний зал «Олімп» (КДК «Олімп») - вул. Заводська, 20/3
  • Концертний зал Палацу Алфераки - вул. Фрунзе
  • Концертний зал публічної бібліотеки ім. Чехова - вул. Грецька
  • Палац культури «Фестивальний» (колишній ДК з-ду «Червоний Казаняр») - ул.ім. Леніна, 212
  • Палац культури з-ду «Прибій» - вул. Велика Бульварна, 12-1
  • Палац культури СКЦ «Приморський» (колишній ДК ім. Г. Димитрова)
  • Клуб № 1 ТТІ ПФУ - вул. Чехова, 22б
  • Палац спорту «Прибій» - вул. Б.Бульварная, 13
  • Палац спорту «Червоний казаняр» - вул. Леніна, 216
  • Палац спорту «Олімп» (Тагмет) - вул. Заводська, 20

Кам'яні сходи[ред.ред. код]

Кам'яні сходи - одна з визначних пам'яток Таганрога, сходи, що сполучають Грецьку вулицю з Пушкінською набережною. Протяжність - 108 м, ширина - 6,5 м. Автор проекту - архітектор Франц Боффо.

Old Stone Steps (Taganrog).jpg
Pushkin Embankment (Taganrog).jpg
Romance Double Bass.jpg
Gulf of Taganrog Pushkin Embankment.jpg
Старі кам'яні сходи, вид з Грецької вулиці в бік Таганрозької затоки і Пушкінської набережної. Вид на Пушкінську набережну від верхньої частини кам'яних сходів. Скульптурна композиція «Роман з контрабасом», присвячена однойменному чеховському оповіданню. Яхти Таганрозької затоки Азовського моря. Вид з Пушкінської набережної.

Парки[ред.ред. код]

Фонтан у парку ім. Горького

Пам'ятники[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Палац Альферакі.

У місті народились:

Більшу частину життя тут прожив святий Павло Таганрозький, мощі якого зберігаються у Свято-Нікольському храмі.

Галерея[ред.ред. код]

Колишня гімназія Чехова.

Міста-побратими і міста-партнери[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]