Таганрог
| місто Таганрог | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Таганрог | |||||
|
|||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 60437 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 12 вересня 1698 | ||||
| Статус міста | з 1775 року | ||||
| Населення | ▼ 260 692 (2008) | ||||
| Площа | 79,7 км² | ||||
| Густота населення | 3317 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 347900–347942 | ||||
| Телефонний код | +7-8634 | ||||
| Географічні координати: | |||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 30 м | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.taganrog.ru | ||||
| Карта | |||||
|
|
|||||
Таганрог (рос. Таганро́г; у 1775—1784 роках — Троїцьк) — місто обласного підпорядкування в Ростовській області Російської Федерації, порт на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Населення — 260 692 мешканців (2008).
Зміст |
[ред.] Історія
Заснований Петром І як фортеця і база Азовського військово-морського флоту,
1711 року увійшов зо складу Запоріжжя, що було на той час автономією Османської імперії.
1712 року зруйнований турками.
1734 року запорожці знову були в унії з Російською імперією. Того ж року Таганріг був у Кальміуській паланці.
1746 Таганріг переданий до Землі Донського війська.
1774 року за Кучук-Кайнарджійським мирним договором увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування Севастополя втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином вивіз пшениці).
Із 1802 — центр Таганрозького градоначальства; економічний характер місто — торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок метал. і машинобудівніцтво та інші заводи, на яких у 1900-их pp. працювало бл. 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один з найбільших банків Російської імперії — Азовсько-донський банк. У 1887—1920 — округове місто Області Війська Донського.
Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 1905—1915 роках тут діяла українська громада (За переписом 1926 року українці в Таганрозі становили 34,6% всього населення, а в усьому окрузі — 71,5%; росіяни — 55,2% і 21,9% відповідно). У 1920—1924 роках Таганріг входив з усією округою до складу УРСР, 1924 від неї відокремлений і приєднаний до РСФРР; з 1937 року у складі Ростовської області.
[ред.] Промисловість
Таганрог — важливий індустріальний центр. Заводи: метал., котельний, комбайнів, судноремонтний, ковальсько-пресового і електротермічного устаткування та інші; харчова, легка (зокрема шкіряновзуттєва), будівніцтво матеріалів.
[ред.] Освіта
Радіотехничний і педагогичний Універсітети, ряд технікумів;
[ред.] Культура
Драматичний театр, краєзнавчий музей, картинна галерея; будинок-музей А. Чехова (народився у Таганрозі).
[ред.] Парки
[ред.] Пам'ятники
[ред.] Персоналії
В місті народились:
- Морозов Семен Григорович — Герой Радянського Союзу
- Шаповалов Євген Петрович — Герой Радянського Союзу
- Чехов Антон Павлович — російський драматург і прозаїк.
- Раневська Фаїна Георгіївна — радянська актриса театру та кіно.
- Вітольд Ровіцький — польский диригент.
- Пономарів Олександр Данилович — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч.
- Парнок Софія Яківна — російська поетеса, перекладачка.
- Ткаченко Ярослав Геннадійович — український архітектор.
Більшу частину життя тут прожив святий Павло Таганрозький, мощі якого зберігаються у Свято-Нікольському храмі.
[ред.] Посилання
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
|
|||||||||||