Таганрог
| місто Таганрог, Таганріг | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Таганрог | |||||
|
|||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 60437 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 12 вересня 1698 | ||||
| Статус міста | з 1775 року | ||||
| Населення | ▼ 260 692 (2008) | ||||
| Площа | 79,7 км² | ||||
| Густота населення | 3317 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 347900–347942 | ||||
| Телефонний код | +7-8634 | ||||
| Географічні координати: | 47°14′00″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 38.90000° сх. д.Координати: 47°14′00″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 38.90000° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 30 м | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.taganrog.ru | ||||
| Карта | |||||
|
|
|||||
Таганрог або Таганріг (рос. Таганро́г; у 1775–1784 роках — Троїцьк) — місто обласного підпорядкування в Ростовській області Російської Федерації, порт на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Населення — 260 692 мешканців (2008).
Зміст |
Історія[ред.]
Археологічні дослідження встановили, що на місці нинішнього Таганрога в VII–VI ст. до нашої ери існувало грецьке поселення, в даний час повністю зруйноване морем. Воно вивчено лише за фрагментами кераміки, які і зараз можна знайти на березі Азовського моря. Існує гіпотеза, що це поселення носило назву Кремни (грец. Κρημνοὶ), яка згадується в античних авторів. Поселення було засновано в другій половині VII ст. до н. е.. і зруйновано після середини VI ст. до н. е.., ймовірно, в результаті набігів кочових скіфів.
В епоху активної колонізації італійцями басейну Чорного моря приблизно в XIII столітті тут був побудований місто-порт Порто-Пізано.
Заснований Петром І як фортеця і база Азовського військово-морського флоту,
1711 року увійшов до складу Запоріжжя, що було на той час автономією Османської імперії.
1712 року зруйнований турками.
1734 року запорожці знову були в унії з Російською імперією. Того ж року Таганріг був у Кальміуській паланці.
1746 Таганріг переданий до Землі Донського війська.
1774 року за Кучук-Кайнарджійським мирним договором увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування Севастополя втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці).
Із 1802 — центр Таганрозького градоначальства; економічний характер міста — торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок метал. і машинобудівніцтво та інші заводи, на яких у 1900-их pp. працювало бл. 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один з найбільших банків Російської імперії — Азовсько-донський банк. У 1887–1920 — округове місто Області Війська Донського.
Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 1905–1915 роках тут діяла українська громада (За переписом 1926 року українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі — 71,5 %; росіяни — 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 1920–1924 роках Таганріг входив з усією округою до складу УРСР, 1924 від неї відокремлений і приєднаний до РСФРР; з 1937 року у складі Ростовської області.
Промисловість[ред.]
Таганрог — важливий індустріальний центр. Заводи: метал., котельний, комбайнів, судноремонтний, ковальсько-пресового і електротермічного устаткування та інші; харчова, легка (зокрема шкіряновзуттєва), будівельних матеріалів.
Освіта[ред.]
Радіотехнічний і педагогічний Університети, ряд технікумів;
Культура[ред.]
- Драматичний театр (Таганрог)
- Чеховська бібліотека
- Таганрозький краєзнавчий музей (Будинок Алферакі)
- Художній музей (Таганрог)
- будинок-музей А. Чехова (народився у Таганрозі)
- Музей Дурова
- Музей містобудівництва і побуту
Парки[ред.]
Пам'ятники[ред.]
Відомі люди[ред.]
У місті народились:
- Морозов Семен Григорович — Герой Радянського Союзу
- Шаповалов Євген Петрович — Герой Радянського Союзу
- Чехов Антон Павлович — російський драматург і прозаїк.
- Раневська Фаїна Георгіївна — радянська актриса театру та кіно.
- Вітольд Ровіцький — польский диригент.
- Пономарів Олександр Данилович — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч.
- Парнок Софія Яківна — російська поетеса, перекладачка.
- Ткаченко Ярослав Геннадійович — український архітектор.
- Добринін Микола Миколайович — російський актор.
- Швець Надія Федорівна — українська художниця.
Більшу частину життя тут прожив святий Павло Таганрозький, мощі якого зберігаються у Свято-Нікольському храмі.
Галерея[ред.]
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Таганрог |
Література[ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
|
|||||||||||
