Айвазовський Іван Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іва́н Констянти́нович Айвазо́вський або Гайвазовський
Հովհաննես Այվազյան
Aivazovsky portrait by Tyranov.jpg
Портрет написаний Олексієм Тиряновим
Дата народження 17 (29) липня 1817(1817-07-29)
Місце народження Феодосія Крим
Дата смерті 19 квітня (2 травня) 1900(1900-05-02) (82 роки)
Місце смерті Феодосія Крим
Національність вірменин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр художник-мариніст
Напрямок Романтизм
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський (рос. Иван Константинович Айвазовский, вірм. Հովհաննես Այվազյան — Ованес Айвазян, *17 (29) липня 1817(18170729), Феодосія — †19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — український[1][2][3][4] та російський[5] живописець-мариніст вірменського[6] походження. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася в Крим з Галичини в 1812 році. Сім'я жила бідно і вже в 10 років Іван працював у міській кав'ярні. Він прекрасно грав на скрипці і співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей «настінний живопис» помітив архітектор Кох, який подарував Івану перші олівці і папір, а потім показав малюнки градоначальнику І. О. Казначеєву. Олександр Іванович, ставши губернатором, забрав підлітка з собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку, віддав до гімназії.

В. Штернберг. Айвазовський в італійському костюмі. 1842

1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі. Пізніше відвідував це місто ще вісім разів з 1845 по 1890 та писав полотна на замовлення султанів Османської імперії. 30 цих робіт виставлено в музеї імперії палаці Dolmabahçe. Айвазовський вільно розмовляв українською мовою.

Після свого повернення назавжди оселився у Феодосії, де збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, 1880 заснував картинну галерею. З 1844 академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 — її почесний член. З 1894 член Товариства південноросійських художників в Одесі.

Наприкінці життя передав у дарунок рідному місту будинок і майстерню, картини й скульптурні композиції. Навіть за кілька годин до смерті художник працював над картиною — «Вибух турецького корабля» (1900).

Усього Айвазовський створив понад 6 тисяч картин, які нині прикрашають музеї світу та приватні зібрання.

Могила художника[ред.ред. код]

Могила Айвазовського у Феодосії

Айвазовський похований в огорожі вірменської церкви Сурб Саркіс, в якій він був хрещений і вінчаний з Ганною Микитівною. На його могилі в 1903 році вдова спорудила пам'ятник-саркофаг з цілісного шматка білосніжного мармуру (автор — відомий італійський скульптор Біоджолі). На мармуровій дошці напис:

« Професор Іван Костянтинович Айвазовський. 1817 — 1900.  »

На іншій стороні напис вірменською мовою:

« Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять.  »

Поряд з Іваном Костянтиновичем похована Ганна Микитівна.

Творчість[ред.ред. код]

Ранні твори, такі як «Морський берег» (1840), «Дев'ятий вал» (1850) та ін., написані Айвазовським під впливом романтизму.

Пізніше у творчості художника оселилися реалістичні мотиви: «Чорне море» (1881), «Серед хвиль» (1898).

  • Особливо відомий як баталіст, картинами:
    • «Чесменський бій» (1848),
    • «Наваринський бій» (1848),
    • «Пожежа Москви в 1812 р.» (1851),
    • «Сінопський бій» (1853),
    • «Облога Севастополя» (1854),
    • «Бій пароплава „Веста“» (1877),
    • «Узяття Карса» (1881),
    • «Чорноморський флот у Феодосії» (1890),
    • «Бій брига „Меркурій“» (1892) та ін.
  • Картини українських пейзажів та на побутові теми:
    • «Чумаки в степу вночі» (1855),
    • «Очерет на Дніпрі» (1857),
    • «Український пейзаж» (1868),
    • «Млин на березі річки. Україна» (1880).
    • «Весілля в Україні» (1891),
    • «Під час жнив» (1891).

Деякі полотна присвятив перебуванню Олександра Пушкіна на берегах Чорного моря.

Галерея робіт[ред.ред. код]

Визнання[ред.ред. код]

З 2006 року на аукціонах було продано робіт Айвазовського на суму понад 3,200,000 доларів. Міжнародний авторитет творчості Айвазовського росте і далі, так 14 червня 2007 на англійському аукціоні було продано полотно Айвазовського за 2,710,000 фунтів — найбільша ціна, що коли-небудь була сплачена за його картину[7]. А 22 квітня 2009 року картина Івана Айвазовського «Отплытие Колумба из Палоса» була продана за 1 млн. 594 тис. долларів на аукціоні «Сотбіс» в Нью Йорку.[8].

Пам'ять[ред.ред. код]

пам'ятник у Сімферополі

У будинку Айвазовського в Феодосії діє художня галерея його імені, а перед будинком йому встановлено пам'ятник. Братам Івану і Габріелу Айзвазовським встановлений пам'ятник у Сімферополі.

Іменем художника названі вулиці міст (див. вулиця Айвазовського) і деякі населені пункти.

На його честь названо залізничну станцію та астероїд 3787 Айвазовський[9].

Примітки[ред.ред. код]

  1. AIVAZOVSKY, IVAN — Slavonic encyclopaedia, 1949
  2. University of Toronto quarterly, Volume 19 — The University of Toronto Press., 1949
  3. Украïнська культура : лекціï ред. Дмитра Антоновича — Київ: Либідь, 1993
  4. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  5. Aivazovsky, Ivan — The Oxford Dictionary of Art, 2004.
  6. Айвазовский, Гайвазовский, Иван Константинович — Велика радянська енциклопедія
  7. [1] Повідомлення про аукціон Christie's від John Varoli на Bloomberg.com
  8. [2] Повідомлення про аукціон «Сотбіс» на сайті російської служби Бі-Бі-Сі
  9. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]