Будинок електростанції (Лівадія)
| Будинок електростанції | |
|---|---|
|
| |
| 44°28′31″ пн. ш. 34°08′35″ сх. д. / 44.475403000028° пн. ш. 34.14329760002777192° сх. д.Координати: 44°28′31″ пн. ш. 34°08′35″ сх. д. / 44.475403000028° пн. ш. 34.14329760002777192° сх. д. | |
| Країна |
 Україна і  Росія |
| Розташування | Лівадія |
| Тип | будівля |
| Дата заснування | 1911 |
  Будинок електростанції Будинок електростанції (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
Будинок електростанції в Лівадії - пам'ятка промислової архітектури місцевого значення початку XX століття у ЛівадіЇ, знаходиться за адресою Батурина, 4. Частина комплексу господарських будівель Лівадійського палацу. Будувався з 1910 до 1911 року. Нині після реконструкції це Лівадійський органний зал.
Історія[ред. | ред. код]
Поруч із будівництвом Лівадійського палацу (1910-1911 роки) велася робота з будівництва електростанції, що у результаті постачала електроенергією територію всієї тогочасної Лівадії.
Проектування проводив придворний архітектор Гліб Гущин, будова була створена методом ковзної опалубки. У 1927 році обладнання електростанції було демонтовано, приміщення перетворилося на загальну їдальню та будинок культури відпочинку. 1945 року під час Ялтинської конференції часткові функції електростанції відновлено. У 1945-1947 роках тут розташовувався табір для військовополонених, будівля була передана під майстерні, склади, їдальні тощо. До кінця 1980-х років будівля знаходилася в занедбаному стані[1] .
Органний зал[ред. | ред. код]
У 1998 році завдяки добрій акустичній системі після проведення реконструкції та ремонтних робіт будівля електростанції використовується як Лівадійський органний зал. Під час реконструкції в 1998[2] була зроблена велика за обсягом робота з відновлення зруйнованих частин будівлі, а також були додані нові декоративні елементи, які змінили зовнішній вигляд самої будівлі. Спеціально для розміщення органу було прибудовано додаткове приміщення. Заново створений інтер'єр включив ліплення, яке складається з десятка тисяч елементів і сотні квадратних метрів кольорових вітражів. У результаті проведених робіт будівля перетворилася на архітектурний ансамбль[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Достояние республики. Слава Севастополя. Архив оригинала по 2 августа 2015. Процитировано 2 августа 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 15 липня 2018.
- ↑ а б Царственная Ливадия. Визит Крым. Архив оригинала по 2 августа 2015. Процитировано 2 августа 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 15 липня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Царська Лівадія. Візит у Крим. Архів оригіналу по 2 серпня 2015 року. Процитовано 2 серпня 2015 року.
- Лівадійський органний зал. Адоніс екскурсії по Криму. Архів оригіналу по 2 серпня 2015 року. Процитовано 2 серпня 2015 року.[недоступне посилання]
- Малий Лівадійський палац – для останнього імператора. Кримський блог 3 вересня 2011 року. Архів оригіналу по 2 серпня 2015 року. Процитовано 2 серпня 2015 року. [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Надбання республіки. Слава Севастополя. Архів оригіналу по 2 серпня 2015 року. Процитовано 2 серпня 2015 року.