Лівадійський палац
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Координати: 44°28′04″ пн. ш. 34°08′37″ сх. д.
Лівадійський палац знаходиться в смт. Лівадія, що є частиною м. Ялта. АР Крим.
Зміст |
[ред.] Історія
Історія виникнення Л.п. почалася в 1835р., коли Лівадію купив польский магнат Лев Потоцький. Він збудував для себе палац і на прилеглій території в 40 десятин (1.09 га) розбив ландшафтний парк. Комплекс було збудованно за проектом ялтинського архітектора Єшлімана (1808-1893). Парк було засаджено миртами, кедрами, магноліями, лавром, пініями, кримськими соснами.
[ред.] Царський період (1860-1917)
Царський період історії палацу почався в 1860-му році, коли маєток перейшов у власність до російської імператриці Марії Олександрівни - дружини Олександра II. В 1862–1866 роках будівлю Потоцького було значно збільшено та перебудовано в так званий Великий Палац, а також збудовано Малий Палац в східному стилі (мав подібність до Ханського палацу в Бахчисараї), 2 церкви (в тому числі церква у візантійському стилі), та службові будівлі (загалом 60 будівель). Роботи велися під керівництвом придворного архітектора І.А.Монігетті.
Подальша розбудова палацового комплексу пов'язана з науковим прогресом людства: в 1863 збудовано водогін та резервуар для води на 700 тис. відер (8`400 літрів). В 1869 – було розширено площу фруктових садів, створено оранжерею, парники та молочну ферму. В 1870-х розпочала роботу метеостанція. На початку 1890-х проведено телефон. В 1910-х пущено електростанцію, завод з виробництва льоду. Побудовано зимовий театр, гараж, та велику кількість приміщень (загалом на 1914 кількість житлових будівель сягнула – 100, а службових – 400).
В 1904 після обстеження Великий Палац було вирішено знести і на його фундаменті збудувати новий, роботи розпочалися в Квітні 1910 за проектом Миколи Петровича Краснова і тривали до Вересня 1911.
З 1861-го і до 1917-го року Л.п. комплекс є літньою резиденцією російський царів Романових: Олександра II, Олександра III та Миколи II.
[ред.] Радянський період (1917-1991)
В 1917 тут короткий час розміщувалося міністерство землеробства поваленого Тимчасового уряду. В 1920-му фруктові сади було передано радгоспу Лівадія. З 1924-го комплекс було переведено в курортний фонд і в наступному році було організовано санаторій на 380 осіб. Вивіску "Лівадія – маєток його імператорської величності" замінили на "Селянський курорт «Лівадія»".
16.07.1922 Тут було відкрито музей «побуту останньої династії Романових», музей проіснував до 1927-го року, коли був ліквідований на підставі розпорядження Кримнаркомосвіти. З Липня 1974 в Л.п. проводяться екскурсії.
[ред.] Український період
Зберіглося приміщення припалацової електостанції ,що побудована в історичному стилі.Аби не дати загинути цікавому приміщенню,його відреставровано .Електрика подається допалацу з іншої мережі .
Реставроване приміщення минулої електростанції віддано під органну залу міста Ялти ,де йдуть концерти.
[ред.] Визначні події
- 20.10.(1.11).1894 В Л.п. у віці 49 років помер Олександр III (Александр III). Панахида по ньому відбулася в палацовій церкві.
- 21.10.1894 була миропозана (прийняла православ'я) нім. герцогиня Аліса Гессен-Дармштадтська і прийняла ім'я Олександра Федорівна (через три тижні дружина Миколи ІІ).
- 04.02-11.02.1945 відбулася Ялтинська конференція - самміт глав держав Антигітлерівської коаліції: СРСР(СССР) - Йосип Віссаріонович Сталін, Великобританія (UK) - Вінстон Черчіль (Winston Churchill), США(USA)- Франклін Делано Рузвельт (Franklin Delano Roosevelt).
- 10.09-11.09 1999 Міжнародна конференція "Балто - Чорноморське співробітництво: до інтегрованої Європи XXI століття без розподільних ліній"
З 2004-го року в Л.п. проводяться самміти Ялтинської Міжнародної Стратегії (YES).
Про II-й та III-й не має даних.
[ред.] Архітектура
Лівадійський палацовий комплекс складається з Великого Палацу (Білий Палац), Світський корпус, палац міністру двору барона Фредерікса, палацова церква Воздвиження Чесного Хреста та італійський дворик.
[ред.] Великий Палац (Білий Палац)
Двоповерхова будівля, головна в комплексі, побудована в стилі італійського Відродження. Білим палац називають оскільки він збудований з білого інкерманського каменю, що видобувається біля міста Інкерман. Білосніжні фасади прикрашені художнім різьбленням.
Головний вхід розміщений в північному фасаді, прикрашений мармуровою аркадою. Перед входом велика площа, на якій мальовничий фонтан. З заходу площа обмежена опорними стінами, що увінчані великими теракотовими вазами з декоративними рослинами. Різьблення на дверях і мармурових диванах біля входу виконані за мотивами творів Рафаеля. Підлокотники диванів виконані у вигляді грифонів. Мармурові леви біля головного входу подібні до сфінксів
З південно-східного боку на сходах стоїть скульптура химери.
[ред.] Церква Воздвиження Чесного Хреста
Церква примикає до Великого Палацу з південно-західної сторони. Була перебудована (під керівництвом Монігетті) з костьолу сім'ї Потоцьких в 1864. Через перебудову вівтар розміщено з південного боку. розміщується на південь, а не на схід, як це прийнято в православ'ї. Церкву створено у візантійському стилі, взірцем послугувала Церква Святого Луки (X вік) в Лівадії (Беотія, Греція).
Храм як і більшість християнських церков має форму хреста. Над церквою невеликий купол увінчаний хрестом. Східна стіна прорізана арочними вікнами подвійними та тройними. В оформленні церкви використано орнамент в стилі Закавказзя.
Головна ікона храму - мозаїка "Воздвиження Чесного Хреста", якою 1888 році замінили пошкоджену однойменну ікону.
Напроти церкви стоїть невелика башта-дзвіниця
[ред.] Італійський дворик
Італійський дворик створено в стилі італійського Ренесансу. В центрі мармуровий фонтан, від якого променями відходять 8 доріжок. З усіх чотирьох сторін оточений аркадою напівциркульних арок, що спираються з внутрішньої сторони на колони, а з зовнішньої вростають в стіни Великого Палацу. Уздовж стін розміщенні мармурові лавки з підлокітниками в формі грифонів. Вхід до Італійського дворику прикрашають ковані ажурні ворота італійських майстрів (Верона, 1750 р.)
