Бібліографічне посилання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бібліографічне посилання — сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний в тексті документа інший документ, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку. Бібліографічні посилання можуть розташовуватися:

  • в основному тексті (внутрішньотекстові посилання);
  • у підрядкових примітках (підрядкові посилання);
  • у позатекстових примітках (у коментарях).

Внутрішньотекстове посилання наводять у тексті в круглих дужках.

Підрядкові бібліографічні посилання наводять у нижній частині сторінки, відокремлюючи їх горизонтальною лінією.

Кожне підрядкове посилання нумерується в тій послідовності, у якій подаються цитати чи посилання в тексті.

При цитуванні підряд одного й того самого твору (документа) у підрядкових примітках назву твору не повторюють, а заміняють словами «Там саме», або «Ibid» (для іноземних джерел). У підрядкових бібліографічних посиланнях іноді вказують і посилання на «непрямі цитати», тобто коли автору не вдалося знайти оригінал цитованого твору. Такі підрядкові посилання можуть мати такий вигляд: Цит. за:... (де вміщують бібліографічний опис твору, з якого запозичено цитату).

Позатекстові бібліографічні примітки (коментарі), як правило, вміщують у кінці тексту із зазначенням, наприклад, «Примітки до розділу 2.5», де в нумерованому порядку розташовані всі бібліографічні записи, на які було зроблено посилання в тексті. У такому разі в тексті вже не дають ні текстових розгорнутих, ні підрядкових посилань і приміток, а після закінчення цитати в квадратних дужках ставлять порядковий номер за списком у кінці твору, наприклад [12]. При написанні дисертацій не варто давати підрядкові бібліографічні посилання, а краще в квадратних дужках наводити посилання на номер у списку літератури, наприклад [32], при прямих цитатах, наприклад [32, с. 115], а при непрямих — [Цит. за: 32, с. 115].

Джерела[ред.ред. код]