Бібліотечна класифікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бібліоте́чна класифіка́ція — система кодування та організації бібліотечних документів (книг, періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів, електронних ресурсів, карт, рукописів, і т.д.) залежно від предмету по класах, підкласах і дрібніших підрозділах в логічній послідовності і супідрядності. Як і системи класифікації, що використовуються в біології, бібліотечні класифікації, як правило, мають ієрархічну структуру. Інший тип бібліотечної класифікації — фасетна класифікація, розроблена індійським вченим та бібліографом Ш.Р.Ранганатаном — віднесення об'єкта до різних категорій (задання множини та її елементів).

Типи[ред.ред. код]

На даний час використовується багато стандартних систем бібліотечної класифікації. Однак у цілому, бібліотечні системи класифікації, можна розділити на три типи залежно від того, як вони використовуються:

З точки зору функціональності, системи класифікації часто описуються як:

  • Нумераційні: створюють алфавітний перелік предметних рубрик, задаюють номери для кожної рубрики в алфавітному порядку.

Бібліотечна класифікація з точки зору побудови:

  • ієрархічна структура розташовує матеріал ієрархічно, від найзагальніших понять до найбільш конкретних
  • фасетна класифікація або аналітико-синтетична відносить матеріал до різних категорій(задає множину елементів)

Є декілька абсолютних нумераційних або фасетних класифікацій, але більшість систем є інтегрованими, змішаними.

Типові приклади класифікацій[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги. — Київ: Знання, 2014. — 405 с. — (Вища освіта ХХІ століття). — ISBN 978-966-346-642-2