Бісміт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Бісміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bis[2] |
| Хімічна формула | Bi2O3 |
| Nickel-Strunz 10 | 4.CB.60 |
| Ідентифікація | |
| Колір | сірувато-зелений до жовтого |
| Сингонія | моноклінна |
| Густина | 8,6 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | бісмут[3] |
 Бісміт у Вікісховищі | |
Бісмі́т — мінерал, триоксид бісмуту.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Bi2O3. Сингонія моноклінна. Густина 8,6. Масивні агрегати, кірочки. Колір сірувато-зелений до жовтого. Продукт окиснення бісмутових руд. Зустрічається в Калаві (Болівія), Рудних горах (Чехія, Німеччина). Назва — за хімічний складом (Johan G. Wallerius, 1753).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ webmineral.com
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бісміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бісміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Mindat localities [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Webmineral [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
