Вей Бацюнь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вей Бацюнь
Народився 6 лютого 1894(1894-02-06)
Гуансі-Чжуанський автономний район, КНР
Помер 19 жовтня 1932(1932-10-19) (38 років)
Діяльність революціонер
Партія КПК
Нагороди

Вей Бацюнь 韦拔群 (6 липня 1894 — 18 жовтная 1932) — один з трьох головних керівників селянських повстань у Китаї у 20-і роки 20 століття, разом із Мао Цзедуном (1893—1976) та Пеном Паєм (1896—1929). У різні періоди використовував імена Вей Бінцзі 韦秉吉, Вей Бінцянь 韦秉乾, Вей Цуй 韦萃.

Народився у повіті Дунлань провінції Ґаньсу. Належав до народності чжуан.

У 1915—1916 роках брав участь у бойових діях проти Юаня Шикая.

Зазнав сильного впливу «Руху 4-го травня» (1919).

У 1921 разом із товаришами відвідав Наньнін, де став членом організації Тунчжихуей 同志会 та отримав доручення на активізацію селянського руху. У 1923 році селянська армія із ним начолі захопила Дунлань. Ця подія стала першим озброєним конфліктом в історії селянських рухів сучасного Китаю. Повстання було придушено, але Вей залишився активним діячем селянського руху.

У 1926 він став членом КПК. У 1930 співробіничав із Деном Сяопіном у Цзянсі-Фуцзяньській республіці (Jiangxi–Fujian Soviet[en]). У 1932 попав в оточення та був вбитий.