Вернер Клюмпер

Вернер Клюмпер
нім. Werner Klümper
Народився	19 квітня 1911(1911-04-19) Герне, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	21 жовтня 1989(1989-10-21) (78 років) Любек, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Діяльність	офіцер, льотчик
Військове звання	Фрегаттен-капітан
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Срібний Іспанський хрест з мечами Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе

Вернер Клюмпер (нім. Werner Klümper; 19 квітня 1911, Герне — ​​21 жовтня 1989, Любек) — німецький льотчик-ас бомбардувальної авіації, оберстлейтенант люфтваффе (1 жовтня 1943), капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

В 1932 році вступив у ВМФ. На початку 1932 року пройшов секретну льотну підготовку у відділенні Німецької школи повітряних сполучень у Варнемюнде. В квітні 1935 року переведений в люфтваффе. В 1936 році брав участь у випробуваннях авіаційних торпед у Любекській бухті і на полігоні на острові Рюген. Учасник Громадянської війни в Іспанії; брав участь у нальотах на Валенсію, Таррагону та Барселону. 31 липня 1937 року відзначився тим, що відновився атакувати беззахисний пароплав «Нурія», на борту якого були 400 добровольців-республіканців. Клюмпер зв'язався з капітаном корабля і збрехав йому, що до «Нурії» наближається німецький підводний човен, проте якщо він здасться, то затоплення не буде. Як наслідок, корабель капітулював і, згідно інструкцій Клюмпера, прибув у Мелілью, де здався військам Франсіско Франко. Цим благородним вчинком Клюмпер здобув повагу і республіканців, і франкістів.

В 1940 році — командир ескадрильї гідролітаків Не.115. Навесні 1941 року переведений в штаб 30-ї бомбардувальної ескадри. З весни 1942 року — інструктор торпедного авіаційного училища в Гроссето. З липня 1942 року — командир 1-ї групи 26-ї бомбардувальної ескадри. Вважався одним із найкращих фахівців люфтваффе з використання торпед. Брав участь в операціях проти північних конвоїв союзників. 4 липня 1942 року при нальоті на конвой PQ 17 завдав тяжких ушкоджень американському транспорту «Вільям Гупер» водотоннажністю 7177 тонн. 13-16 вересня 1942 року очолив атаку на конвой PQ 18, під час якої, не втративши жодного літака, пілоти Клюмпера змогли потопити 10 транспортів, а також ескортний авіаносець «Евенжер». В листопаді 1942 року група Клюмпера була перекинута з Норвегії в Гроссето, а в січні 1943 року — на Сардинію. З березня 1943 року — командир 26-ї бомбардувальної ескадри, першої в люфтваффе ескадри торпедоносців. 12 серпня 1943 року його літаки атакували в районі Гібралтару великий конвой і потопили 12 транспортів загальною водотоннажністю 82 280 тонн, британський есмінець, канадський корвет, американський сторожовий корабель і голландський патрульний корабель, важко пошкодили 7 транспортів і 2 сторожові кораблі. До жовтня 1943 року льотчики ескадри Клюмпера виконали 316 бойових вильотів, торпедувавши 64 транспорти і 10 бойових кораблів, при цьому втрати ескадри склали 55 літаків і 31 член екіпажу. 11 листопада 1943 року 56 торпедоносців Клюмпера атакували конвой КМ 31, потопивши 3 транспорти (загальною водотоннажністю 20 955 т), втративши 7 літаків. В листопаді 1944 року замінений на посаді командира ескадри Вільгельмом Штеммлером.

14 червня 1956 року вступив у ВМС ФРН. З 1 травня 1959 по1 жовтня 1963 року — командир 1-ї ескадри морської авіації. 30 вересня 1969 року вийшов у відставку. На похороні Клюмпера був присутній почесний караул зі службовців 1-ї ескадри морської авіації.

Звання

• Кандидат в офіцери (1932)
• Лейтенант (1 жовтня 1935)
• Оберлейтенант (1 вересня 1939)
• Гауптман (грудень 1939)
• Майор (9 травня 1942)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1943)
• Фрегаттен-капітан (1956)
• Капітан-цур-зее

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Іспанський хрест в сріблі з мечами
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Авіаційна планка бомбардувальника в золоті
• Нагрудний знак пілота (Італія)
• Німецький хрест в золоті (20 жовтня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (29 серпня 1943)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Helden der Wehrmacht — Unsterbliche deutsche Soldaten, Band 2, FZ-Verlag