Барселона

Барселона; Barcelona
Основні дані
Країна	Іспанія
Регіон	Каталонія
Засноване	ІІІ століття до Р.Х.
Населення	1 673 075 (2006)
Агломерація	4 992 000 (2009)
Площа міста	100.4 км²
Поштові індекси	08001–08080
Телефонний код	34 93
Географічні координати	41°23′ пн. ш. 2°11′ сх. д. / 41.383° пн. ш. 2.183° сх. д.
Поділ міста	10 міських районів
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.bcn.cat/
Мер міста	Жо́рді Ере́у-і-Буе́ (кат. Jordi Hereu i Boher, PSC)

Докладніше: Барселона (значення)

Барсело́на (кат. Barcelona, вимовляється літературною каталанською [bəɾsəł'onə], у північно-західних діалектах [baɾseł'onɛ], у валенсійському діалекті [baɾseł'ona], алгерським діалектом [balsaɾ'ona], ісп. Barcelona, вимовляється [baɾθeˈlona], окситан. Barcelona, фр. Barcelone, вимовляється [baʁseˈlɔn]) — столиця Каталонії, місто в Іспанії, промисловий центр (хімічна, текстильна промисловість, машинобудування) і порт на Середземному морі.

Місто ініціювало повалення монархії 1931 р. і було останнім містом Іспанської Республіки, яке підкорилося режимові Франко.

Столиця літніх Олімпійських ігор 1992 року.

Етимологія назви міста [ред.]

Існує гіпотеза, що місто названо на честь карфагенського генерала Гамількара Барки (лат. Hamilcar Barca), батька Ганнібала. Прізвище Барка походить від фінікійського слова [bʔrʔk], що означає "блискавка". Перша зафіксована назва міста - Барсіно (ібер. Barcino, у непрямих відмінках Barcinone). У середньовіччя фіксувалися інші варіанти написання назви міста - найчастіше Barçalona (у XIII ст.), Barchinona (у XIV та XV ст.), Barchelona (у XV ст.), Barchenona тощо.

Населення [ред.]

Населення міста (у 2009 р.) становить 1.621.537 осіб (з них менше 14 років - 11,8%, від 15 до 64 - 67,8%, понад 65 років - 20,3%). У 2006 р. народжуваність склала 14.850 осіб, смертність - 15.671 особа, зареєстровано 5.795 шлюбів. Середня тривалість життя у 2008 р. склала: чоловіки - 79 років, жінки - 85,2 роки. У 2001 р. активне населення становило 723.983 особи, з них безробітних - 78.564 особи.

Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 993.280 народилися в Каталонії (з них 890.488 осіб у тому самому районі, або кумарці), 385.678 осіб приїхало з інших областей Іспанії, а 124.926 осіб приїхало з-за кордону.

Університетську освіту має 20,2% усього населення.

У 2001 р. нараховувалося 594.452 домогосподарства (з них 26,2% складалися з однієї особи, 29,8% з двох осіб,21,2% з 3 осіб, 16,3% з 4 осіб, 4,6% з 5 осіб, 1,3% з 6 осіб, 0,3% з 7 осіб, 0,2% з 8 осіб і 0,2% з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності : у сільському господарстві - 0,4%, у промисловості - 18%, на будівництві - 6,1% і у сфері обслуговування - 75,5%.

У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 765.898 осіб, поза районом - 143.616 осіб.

Зростання населення [ред.]

Зростання населення

1497 п	1515 п	1553 п	1717	1787	1857	1877	1887	1900
6.166	6.613	-	35.928	100.160	235.060	353.853	405.913	544.137

1910	1920	1930	1940	1950	1960	1970	1981	1990
595.732	721.869	1.005.565	1.081.175	1.280.179	1.557.863	1.745.142	1.754.900	1.707.286

1992	1994	1996	1998	2000	2002	2004	2006	-
1.630.635	1.630.867	1.508.805	1.505.581	1.496.266	1.527.190	1.578.546	1.605.602	-

1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення

З 1787 р. до складу Барселони включено муніципалітет Бальбону (зараз квартал Бальбона), у 1860 р. муніципалітет Барсалунету, у 1897 р. муніципалітети Лас Кортс, Ґрасію, Сант Андреу да Палума, Сан Жарвасі да Касолас, Сан Марті да Прубансалс, Сантс та Бальбідреру, у 1904 р. муніципалітет Орту, у 1930 р. муніципалітет Сарію. Дані для Барселони по всіх роках є сумою даних по всіх названих вище муніципалітетах.

Доходи населення [ред.]

У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином :

Доходи населення за статтями доходів
Рік	2002 р.	2001 р.
Заробітна платня	60,8%	62,8%
Доходи від ведення бізнесу	23,7%	22%
Соціальна допомога	15,5%	15,3%

Безробіття [ред.]

У 2007 р. нараховувалося 52.921 безробітний (у 2006 р. - 56.567 безробітних), з них чоловіки становили 44,6%, а жінки - 55,4%.

Економіка [ред.]

Докладніше у статті Економіка Барселони

Ділова частина Барселони

На набережній Барселони

Барселона була одним з перших районів континентальної Європи, в якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього, промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.

Барселона, столиця автономної області Каталонія, яка створює близько чверті ВВП Іспанії^[2]. ВВП Барселонської агломерації у 2008 році склав 177 млрд.€, тоді як ВВП самого міста Барселони склав 64.521 млрд. €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселону, четвертим найбагатшим містом Європи та 35 містом за розміром економіки у світі.^[3]

В галузевій структурі валової доданої вартості у 2008 році перше місце займають сфери бізнес-послуг та нерухомості - 24,35%, наступними йдуть комунальні послуги -20,71%, промисловість (12,68%), торгівля і побутовий ремонт (11,57%) і транспорт (9,57%), готельна справа - (7,50%), фінансове посередництво - (7,02%), будівництво - (6,64%)^[4].

На базі довізної сировини та палива і електроенергії гірських річок у місті працюють великі заводи текстильної, машинобудівної (мотори, складання автомобілів, літаків, устаткування для сільського господарства, транспорту, текст. машини), хімічної, харчової, цементної та інших галузей промисловості. Бавовняні фабрики Барселони і передмість дають майже 3/4 текст. продукції Іспанії. В промисловості Барселони значне місце займає іноземний, зокрема англійський і американський капітали.

Барселона зберігає провідне становище серед європейських туристичних міст, і займає 5-е місце за кількістю гостей, будучи при цьому одним з туристичних напрямків, що найменше постраждали від кризи 2009 р. У 2009 р. місто відвідали 6,5 млн. осіб , а кількість ночівель у готелях всіх рівнів і класів досягло 12,8 млн. 69% гостей міста прибули із за кордону. Найбільше туристів, окрім Іспанії (31%), прибуло із Італії (8.4%), Великобританії (8.1%), Франції (7.7%), США (7.4%), Німеччини (5.2%).

Окрім того, Барселона залишається лідером круїзного туризму серед середземноморських портових міст, при цьому пасажиропотік становить понад 2 млн. осіб на рік. За даними Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій(ICCA), Барселона займає 2-е місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів.

Порт Барселони за вантажооборотом є третім (після Картахени та Більбао) в Іспанії. Залізницями і шосейними шляхами Барселона зв'язана з Мадридом, Валенсією і містами Франції.

Житловий фонд [ред.]

У 2001 р. 18,8% усіх родин (домогосподарств) мали житло площею до 59 м², 51,3% - від 60 до 89 м², 21,8% - від 90 до 119 м² і 8,2% - понад 120 м².

З усіх будівель у 2001 р. 20,2% були одноповерховими, 13,5% - двоповерховими, 7,9 % - триповерховими, 8,4% - чотириповерховими, 12,9% - п'ятиповерховими, 12,5% - шестиповерховими, 8,9% - семиповерховими, 15,6% - з вісьмома та більше поверхами.

Автопарк [ред.]

Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
Рік	2006 р.	2005 р.
Приватні автомобілі	66,2%	67,6%
Мотоцикли	19,6%	18,2%
Вантажівки	12%	12%
Трактори	0,3%	0,3%
Автобуси та ін.	1,9%	1,8%
Усього автомобілів	910.883 шт.	919.248 шт.

Вживання каталанської мови [ред.]

У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 95,1% усього населення (у 1996 р. - 96,4%), вміли говорити нею 74,6% (у 1996 р. - 77,7%), вміли читати 75% (у 1996 р. - 76%), вміли писати 47,1 % (у 1996 р. - 45,5%). Не розуміли каталанської мови 4,9%.

Політичні уподобання [ред.]

У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 693.242 особи (у 2003 р. - 805.904 особи). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Вибори до Парламенту Каталонії
Рік	2006 р.	2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU)	30,1%	28,3%
Соціалістична партія Каталонії (PSC)	24,9%	30,9%
Народна партія (PP)	13,5%	15,3%
Ініціатива за зелену Каталонію (IC)	12,2%	8,6%
Республіканська лівиця Каталонії (ERC)	12,4%	15,7%
Громадянська партія (C's)	4,6%	0%
Інші	2,2%	1,2%

У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 584.306 осіб (у 2003 р. - 743.888 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Муніципальні вибори
Рік	2007 р.	2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU)	26,5%	21,8%
Соціалістична партія Каталонії (PSC)	31,2%	34,2%
Народна партія (PP)	16,3%	16,4%
Ініціатива за зелену Каталонію (IC)	9,7%	12,3%
Республіканська лівиця Каталонії (ERC)	9,2%	13%
Громадянська партія (C's)	0%	0%
Інші	7,1%	2,4%

Адміністративний поділ міста [ред.]

Старе місто - Ciutat Vella.
Ашямпла (Ешямпле) (Продовження) - Eixample.
Санс-Монжуїк - Sants-Montjuïc.
Лес Корс (Парламент) - Les Corts.
Саррія-Сан Жербазі - Sarrià-Sant Gervasi.
Ґрасія - Gràcia.
Орта-Ґінардо - Horta-Guinardó.
Ноу Барріс (Нові квартали) - Nou Barris.
Сант Андреу (Св. Андрія) - Sant Andreu.
Сан Марті де Прубенсалс (Св. Мартин Прованський) - Sant Martí de Provençals.

Культура [ред.]

Барселона — один з історичних центрів каталонської та іспанської культур.

Університет [ред.]

Барселонський університет заснований у 1450 році. Входить до 200 кращих вищих навчальних закладів світу, знаходиться на 6-й позиції у рейтингу кращих університетів Іспанії.

Докладніше у статті Барселонський університет

Музеї [ред.]

Барселона багата стародавніми музейними сховищами, сучасними виставковими залами, фондами і тематичними музеями, яких налічується кілька десятків.

Докладніше у статті Музеї Барселони
.

Архітектура [ред.]

Старе місто (пд. частина) має в основі середньовічне планування з вузькими вулицями. Нове місто (пн.-зх. частина) розплановано за прямокутною системою. Навколо центр. частини — робітничі передмістя: Ґрасія, Саррія, Сант Андреу. Архітектурні пам'ятники: готичний собор (1298 — 1448 р.р.), церква Санта Марія дал Мар (XIV ст.), ренесансний палац (XV-XVI ст.), пам'ятник Христофорові Колумбу.

Відомі люди про Барселону [ред.]

іспанський каталонський письменник Едуардо Мендоса:

«

Хоча наприкінці XIX століття побутувала думка, що Барселона жила, «повернувшись спиною до моря», щоденна реальність відкидала подібні твердження. У Барселоні завжди панував дух портового міста... Колір будинків і площ Барселони був кольором, в який забарвлювало їх море,— сліпучо-білим у ясні дні і матово-сірим, коли налітав сильний вітер, що приносив негоду.

»