Виноградарство
Виногра́дарство — сукупність організаційних і технологічних прийомів розмноження, культивування і збору винограду.
Галузь науки, що досліджує теоретичні та практичні питання вирощування винограду, розробляє засоби керування розвитком виноградної рослини з метою одержання стабільно високих урожаїв відповідної якості.
Дослідження та розроблення зі спеціальності, спрямовані на підвищення ефективності галузі, яка розв'язує завдання забезпечувати споживачів свіжим і сушеним виноградом, а виноробну й консервну промисловість — сировиною.
[ред.] Напрямки досліджень
Напрямки досліджень:
- Удосконалення системи розміщення, спеціалізації виноградарства щодо ґрунтово-кліматичних зон.
- Теоретичне обґрунтування та розроблення нових засобів і систем ведення виноградних кущів стосовно природних умов вирощування.
- Розроблення нових адаптивних ресурсоощадних, екологічних технологій вирощування винограду в господарствах різних форм власності, які забезпечують повну реалізацію його сортового потенціалу, одержання високоякісної продукції з урахуванням подальшого її використання.
- Удосконалення для кожної ґрунтово-кліматичної зони сортаменту насаджень винограду на підставі виведення, вивчення та впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів, клонів і форм винограду з груповою стійкістю до несприятливих умов вирощування.
- Теоретичне обґрунтування й розроблення сучасних адаптивних, ресурсоощадних, екологічних технологій вирощування прищепленого і кореневласного садивного матеріалу винограду в розсадниках.
- Вивчення афінітету сорто-підщепних комбінацій європейських сортів до американських підщепних сортів.
- Вивчення агробіологічних, технологічних та господарських властивостей і якості нових сортів винограду з метою визначення перспективності вирощування в різних кліматичних зонах.
- Подальше удосконалення технологій вирощування винограду, спрямованих на підвищення його стійкості до морозів і збільшення терміну зберігання.
- Вивчення залежності продуктивності виноградних рослин від систем, що використовуються для захисту від хвороб, шкідників, бур'янів, для зрошення та застосування добрив.
[ред.] Виноградарство в Україні
Див. докладніше: Виноградарство в Україні
Основні виноградарські регіони України - АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Закарпатська й Запорізька області. Згідно з існуючим природним районуванням на території України виділено 15 виноградарських зон (макрозон), які є основою для сорторайонування, і 58 природно-виноградарських районів (мікрозони). У Автономній Республіці Крим нараховується 6 макрозон і 12 мікрозон, в Одеській області – 3 і 16, Херсонській – 2 і 10, Миколаївській – 2 і 7, Закарпатській – 1 і 12 та в Запорізькій – 1 і 6.
В Україні найбільшу площу виноградних насаджень має Одеська область – 38,95 тис. га. (46 % від загальної по Україні). Виноградники Автономної Республіки Крим займають 31,0 тис. га. (37 %). Решта (17,4 %) зосереджені в Миколаївській (7,1 %), Закарпатській (2,7 %) та Запорізькій (0,4 %) областях.
Середня урожайність винограду у 2005-2007 рр. в основних виноградарських регіонах УКраїни становить 44,9 ц /га. Найвища в Херсонській області – 81,6 ц/га, в Миколаївській – 61,2, Одеській – 51,1, АР Крим 32,5, Закарпатській – 32,2 і Запорізькій – 8,8.
[ред.] Література
- ВАК України. Паспорт спеціальності.
- ВИНОГРАДНИЙ КАДАСТР УКРАЇНИ
- Аматорське виноградарство
