Воробйов Андрій Олександрович
| Воробйов Андрій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
9 серпня 1980 Кривий Ріг | |
| Смерть |
18 січня 2015 (34 роки) Спартак | |
| Поховання | Кривий Ріг | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрі́й Олекса́ндрович Воробйо́в (нар. 9 серпня 1980 — пом. 18 січня 2015) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 9 серпня 1980 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив загальноосвітню школу № 11 міста Кривий Ріг та Криворізький технікум економіки та управління (нині — Криворізький коледж економіки та управління Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана») за спеціальністю «технік-технолог громадського харчування».
Проходив строкову військову службу в розвідувальному батальйоні 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1126, селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).
З 2007 року працював менеджером у будівельно-господарському гіпермаркеті «Епіцентр» у Кривому Розі.
24 березня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України — кулеметник парашутно-десантної роти, 25-та окрема аеромобільна бригада.
Загинув 18 січня 2015 року під час виконання бойового завдання поблизу села Спартак Донецької області.
Без Андрія лишились дружина та двоє дітей — Олександрина 2008 р.н. і Святослав 2013 р.н.
22 січня 2015 року похований в місті Кривий Ріг на Центральному кладовищі, Алея Слави.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
- відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
- нагрудним знаком «Гідність та Честь» (посмертно)
- на будинку, де проживав Андрій Воробйов, відкрито меморіальну дошку його честі
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- Воробйов Андрій Олександрович [Архівовано 21 січня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Воробйов Андрій Олександрович [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 9 серпня
- Народились 1980
- Померли 18 січня
- Померли 2015
- Поховані у Кривому Розі
- Військовики 25-ї повітрянодесантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кривого Рогу
- Померли в Ясинуватському районі