Вулиця Новознесенська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Новознесенська
Львів
Церква Пресвятої Богородиці - Володарки України
Церква Пресвятої Богородиці - Володарки України
Церква Пресвятої Богородиці - Володарки України
Місцевість Знесіння
Район Личаківський
Назва на честь місцевості Нове Знесіння
Колишні назви
Собєського, Головна Знесінська
польського періоду (польською) Nowozniesieńska
Загальні відомості
Протяжність 1,3 км
Координати початку 49°51′16″ пн. ш. 24°02′45″ сх. д. / 49.854500° пн. ш. 24.046083° сх. д. / 49.854500; 24.046083
Координати кінця 49°51′13″ пн. ш. 24°03′48″ сх. д. / 49.853861° пн. ш. 24.063583° сх. д. / 49.853861; 24.063583
поштові індекси 79024, 79056[1]
Транспорт
Маршрутні таксі № 19[2]
Зупинки громадського транспорту «Церква Пресвятої Богородиці»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми церква Пресвятої Богородиці — Володарки України
Забудова 1930-ті—1950-ті; конструктивізм, сецесія, бараки, промислова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3423969
Мапа
Мапа

Вулиця Новозне́сенська — вулиця в Личаківському районі Львова, у місцевості Нове Знесіння. Пролягає від вулиці Механічної до вулиці Польової[3][4]. Головна вулиця Нового Знесіння.

Прилучаються вулиці Ратича, Туркменська, Алішера Навої, Ребета, Метлинського, Дніпрової Чайки, Перехід, Ковальська, Гамалії, Таращанська, Потелицька, Поворотна, Молочна, Саковича, Корейська, Ковельська, Трависта, Помірки, Металістів, Шатківського та Юнацька[3][4].

Історія[ред. | ред. код]

Виникла на початку XX століття, у складі селища Знесіння, не пізніше 1930 року отримала назву Собєського[5], на честь польського короля Яна III Собеського. Коли у 1933 році селище Знесіння увійшло до складу Львова, вулиця отримала назву Новознесенська. З 1943 року по липень 1944 року, під час нацистської окупації Львова, мала назву Головна Знесенська (нім. Zniesienier-Hauptstrasse).

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована одно- та двоповерховими конструктивістськими будинками 1930-х років, будинками барачного типу 1950-х років. На початку вулиці є ділянка промислової забудови (територія Львівського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту). Збереглися сецесійні кам'яниці початку XX століття — будинки № 29, 35, 47, 55[6].

Під № 34 розташована церква Пресвятої Богородиці — Володарки України Львівської архиєпархії УГКЦ[7]. Будувати її почали ще у 1937 році[8] отці-салетини, на місті дерев'яного костелу, проте завершенню будівництва завадила Друга світова війна. Після війни, за радянських часів, недобудовану будівлю церкви пристосували для склади «Головхімзбуту». У 1991 році церкву повернули вірянам, які почали реконструкцію будівлі. Нову, перебудовану церкву освятили 22 грудня 2000 року[9].

У середині XX століття на вулиці Новознесенській існував кінотеатр «Ванда», перейменований у грудні 1939 року на театр імені Поліни Осипенко[10].

До 1959 років на вулиці діяв ринок старих речей, пізніше він переїхав у кінець вулиці Шевченка.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

22 грудня 2017 року біля церкви Пресвятої Богородиці — Володарки України відкрили пам'ятний знак мешканцям Знесіння, які боролися за волю України[11].

На будинку № 30 встановлено меморіальну дошку на честь поета і перекладача Олега Лишеги, який жив у цьому будинку[12].

Установи[ред. | ред. код]

Видатні мешканці[ред. | ред. код]

У будинку № 30 деякий час мешкав український поет і перекладач Олег Лишега[13][12]. 13 липня 2018 році на сесії Львівської міської ради депутати ухвалили рішення про присвоєння імені Олега Лишеги безіменному скверові на Новознесенській, між вулицями Молочною і Потелицькою[13][12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новознесенська вул. postcode.in.ua. Поштові індекси України. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
  2. Маршрутне таксі № 19. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 27 січня 2018 року.
  3. а б Вулиця Новознесенська на мапах Google. Google Maps. Процитовано 27 січня 2018 року.
  4. а б Вулиця Новознесенська на мапах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 27 січня 2018 року.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 43.
  6. Довкола Високого Замку, 2010, с. 32.
  7. Церква Пресвятої Богородиці – Володарки України. map.ugcc.ua. УГКЦ. Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 27 січня 2018 року.
  8. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 141.
  9. Андрій Копак (12 лютого 2001 року). У день благословення храму зацвіли троянди. Радіо Воскресіння. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 січня 2018 року.
  10. Джубокс&Лемко (11 листопада 2008 року). 1940-1941-й. Хроніки повсякденного Львова. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 27 січня 2018 року.
  11. У Львові відкриють і освятять пам'ятний знак Героям України. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018 року.
  12. а б в У Львові з'явиться сквер імені Олега Лишеги. zbruc.eu. Збруч. 13 липня 2018 року. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018 року.
  13. а б Наталя Дуляба (13 липня 2018 року). У Львові створили сквер ім. Олега Лишеги. portal.lviv.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 20 липня 2018 року.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Новознесенська. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 січня 2018 року.