Ян III Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян III Собеський
Dei Gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolenscie, Kijoviae, Volhyniae, Podlachiae, Severiae, Czernichoviaeque, etc
Jan Sobieski.jpg
Ян III Собеський, картина Яна Матейки
Король Польщі
Правління 1674-1696
Коронація 2 лютого 1676
Попередник Михайло I Корибут Вишневецький
Наступник Август II Сильний
Інші титули Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Біографічні дані
Дата народження 17 серпня 1629(1629-08-17)
Олесько
Дата смерті 17 червня 1696(1696-06-17) (66 років)
Варшава
Дружина Марія Казимира
Діти Якуб Людвік, Аделайда Людвіка, Тереза Теофіла, Марія Тереза, Тереза Кунегунда, Александер Бенедикт, Константій Владислав, Ян
Династія Собеські
Батько Якуб Собеський
Мати Софія Теофіла Даниловичівна
COA polish king Jean III Sobieski.svg
Signature of John III of Poland.PNG

Ян III Собе́ський (пол. Jan III Sobieski; *17 серпня 1629 - †17 червня 1696) — король польсько-литовської держави — Речі Посполитої з 1674 року, великий коронний маршалок з 1665 року, польний гетьман з 1666 року, великий коронний гетьман з 1668 року. Своїм військовим талантом надовго забезпечив Речі Посполитій спокій на південних кордонах.

Повний титул польською: Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудьський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство, юність, навчання[ред.ред. код]

Народився в Олеську (тепер селище Буського району Львівська область), в сім'ї магната Якуба Собеського та його другої дружини — представниці спольщеного руського роду Софії Теофіли з Даниловичів. Дитячі роки провів разом зі старшим братом Мареком у Жовкві. Навчались в Кракові, Брюсселі.

Кар'єра[ред.ред. код]

24 липня 1648 року після звістки про смерть короля Владислава 4 зі старшим братом Мареком виїхали з Брюсселя додому. Учасник воєн проти Богдана Хмельницького, зокрема, облоги Замостя (1648), битв під Зборовом, Берестечком (був важко поранений в голову, ледь не потрапив до татарського полону), Жванцем. Після дуелі проти Михайла Казимира Паца через панну Орховську — доньку Павла, гувернера Собеських[1] — лікувався у Львові. Від батька отримав Яворівське староство, був 2 липня 1649 року. 1659 року вперше був послом сейму. 19 березня 1660 року став стрийським старостою.

Як полковник кварцяного війська служив під командуванням хорунжого коронного Александра Конєцпольського, 16 жовтня 1655 року склав присягу на вірність королю Швеції.[2] В жовтні 1672 року розбив чамбули татарів на лінії Краснобрід — Нароль — Немирів — Комарне — Калуш.

В серпні-вересні 1666 року разом з дружиною мав майнову суперечку з Ґризельдою та Міхалом Вишневецькими, посередником був Белзький каштелян Алєксандер Людвік Незабітовський гербу Любич.[3]

Король[ред.ред. код]

На початку свого королівського правління підписав невигідний для Польщі Журавненський мир (1676) з Мехметом IV, але одночасно провадив переможні баталії з Османською імперією: битви біля Підгайців і Хотина (саме після Хотинської битви 1673 року обраний королем), «Віденську відсіч» 1683 року.

Протидіяв державотворчим планам українського гетьмана Петра Дорошенка; згодом у 1684 році відновив козацтво на Правобережній Україні і протягом останньої чверті XVII століття підтримував гетьманування там Остапа Гоголя, Степана Куницького, Андрія Могили, Григорія Гришка, Самійла Самуся, полковництво Семена Палія. Правобережне козацтво брало участь у молдавських походах Яна III Собеського 1685, 1686 і 1691 років.

У 1684 році був ініціатором утворення антитурецького союзу Австрії, Венеції, Ватикану та Речі Посполитої.

1686 року уклав Вічний мир з Московською державою, закріпивши поділ України.

Політично був пов'язаний з Францією та Австрією.

Прагнув до зміцнення королівської влади, що викликало сильну опозицію магнатів.

Останній рік найчастіше перебував у Жовкві, Яворові чи Вілянуві, потерпав від ростучої водянистої пухлини. Помер 17 червня 1696 року від приступу апоплексії[4] у Вілянівському палаці поблизу Варшаву. Похований у крипті Св. Леонарда у Кракові.

Власність[ред.ред. код]

Вшанування[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Меморіальні таблиці[ред.ред. код]

Вулиці[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Родинні зв'язки[ред.ред. код]

Софія з Жолкевських Данилович
 
 
 
Ян (Іван) Данилович
 
Ядвіґа Снопківська
 
 
 
Марек Собеський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Теофіла Даниловичівна Собеська
 
 
 
 
 
 
 
Якуб Собеський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ян ІІІ Собеський
 
 
 
 
 
 
 

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Ян ІІІ Собеський мав найбільше дітей серед польських королів — 14.[5]
  • У 1677 році під час перебування в Ґданьську Ян ІІІ Собеський кілька разів відвідував відомого астронома і власника декількох пивоварних заводів Яна Гевелія. Король охоче користувався його прибудинковою астрономічною обсерваторією. 21 жовтня 1677 року король Ян ІІІ визначив вченому довічну зарплату в розмірі 1000 злотих, 3 грудня 1677 року звільнив пивоварні заводи Яна Гевелія від всіляких податків. На доказ вдячності, в 1690 році астроном один з сузір'їв південного неба назвав Щитом Собеського (Scutum Sobiescianum).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Przyboś Adam. Pac Michał Kazimierz h. Gozdawa (ok. 1624–1682) / Polski Słownik Biograficzny. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/4, zeszyt 103.— S. 721–722. (пол.)
  2. Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629–1696)… S. 413
  3. Majewski W., Przyboś Adam. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.— t. XXІІI/1, zeszyt 96.— S. 96. (пол.)
  4. Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629–1696)… S. 413
  5. Ciekawostki пол.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Михайло I Корибут Вишневецький
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1674-1696
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Август II Сильний