Вулиця Старокачаловська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°34′11″ пн. ш. 37°34′34″ сх. д. / 55.56972° пн. ш. 37.57611° сх. д. / 55.56972; 37.57611

Вулиця Старокачаловська
Бутовська лінія

Starokachalovskaya.JPG
Загальні дані
Тип однопрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 10 м
Кількість платформ 2
Тип платформ(и) Берегові
Форма платформ(и) Пряма
Дата відкриття 27 грудня 2003 року
Архітектор(и) В. З. Филиппов (рос.) і С. А. Петросян (рос.), співавтори И. В. Петрова (рос.) і Т. А. Силакадзе (рос.)
Пересадка на Moskwa Metro Line 9.svg Бульвар Дмитра Донського
Виходи до Бульвар Дмитра Донського, вулиця Старокачаловська, Знаменські садки
Час відкриття по непарних днях — 5:45, по парних — 5:35
Час закриття 1:00
Код станції 191
Бутовська лінія
оборотні тупики
Бітцевський парк
Лісопаркова
Вулиця Старокачаловська
оборотні тупики
Вулиця Скобелевська
Бульвар адмірала Ушакова
Вулиця Горчакова
Бунінська алея
оборотні тупики

«Вулиця Старокачаловська» — 166-а станція Московського метрополітену, північна кінцева Бутовської лінії . Відкрита 27 грудня 2003 року разом з її першою чергою до станції «Бунінська алея». Названа по однойменній вулиці, поблизу якої і розташована.

Єдина в Москві станція, що складається з двох залів, розділених іншою станцією, і друга на терені колишнього СРСР (перша — «Джафар Джаббарли»). У кожному з них — одна платформа і одна колія. До відкриття станцій «Бітцевський парк» і «Лісопаркова», була єдиною станцією Бутовської лінії, що знаходиться під землею.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Станція споруджена з монолітного залізобетону за спеціальним проектом і має два окремі однопрогонні зали (глибина закладення — 10 м). Ширина платформ — 4,5 м. Довжина платформ — 102 м. Таким чином, це найкоротша з підземних станцій Московського метрополітену — поміститися на ній зможе не більше п'яти вагонів стандартної двадцятиметрової довжини.

Вестибюлі і пересадки[ред.ред. код]

«Вулиця Старокачаловська» — частина єдиного комплексу зі станцією Серпуховсько-Тимірязівської лінії «Бульвар Дмитра Донського», з боків якої і були побудовані обидві платформи Бутівської лінії. Зробити пересадку можна або через загальний південний вестибюль, або з північного торця станції. Незважаючи на те, що на естакадних станціях Бутівської лінії встановлені ліфти для підйому на платформу, на «Вулиці Старокачаловська» вони відсутні, що робить пересадку інвалідів на Серпуховсько-Тимірязівську лінію вкрай проблематичною.

До жовтня 2013 року в переході між станціями «Бульвар Дмитра Донського» і «Вулиця Старокачаловська» були розташовані турнікети і каси. Спочатку планувалося, що поїздка по лінії буде оплачуватися окремо, що обгрунтовувалося тим, що лінія нібито відноситься до іншого виду транспорту — легкому метро, ​​проте ще до відкриття лінії від цих планів було вирішено відмовитися. Фактично лінія побудована за стандартами звичайного метро, ​​олле протягом майже десяти років вона позначалася на схемах, як лінія легкого метро.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Схема колійного розвитку станції Бульвар Дмитра Донського

На південь від станції знаходяться з'їзди на колії Серпуховсько-Тимірязівської лінії (для зв'язку лінії з обслуговуючим її депо «Варшавське»), а також перехресний з'їзд для обороту потягів. Всі стрілки знаходяться у межах станції «Бульвар Дмитра Донського», мають спільну з нею нумерацію і управляються з її блок-поста — таким чином, формально «Вулиця Старокачаловська» колійного розвитку не має.

Так як за станцією відсутні оборотні тупики, потяги прибувають в кожен із залів по черзі і відправляються назад з тієї ж колії (перед станцією розташований перехресний з'їзд). Таким чином, в штатному режимі висадка пасажирів (без посадки) може бути проведена тільки з потягів, що залишаються на станції для нічної розстановки (потяги, що прямують у депо, відправляються від станції «Бунінська алея» без пасажирів і на «Вулицю Старокачаловська» не заходять).

Оздоблення[ред.ред. код]

Станція оздоблена в одному стилі зі станцією «Бульвар Дмитра Донського», але в іншій кольоровій гамі: західний зал — у світло-сірому і темно-зеленому кольорі, східний — у світло-сірому і оранжевому. Колійні стіни оздоблені мармуром «коєлга» і сіро-рожевим Виборзьким гранітом . Освітлення платформ — світильники-бра у вигляді білих куль і люмінесцентні лампи.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]