Граніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Граніт.

Граніт вірполірований

Граніт (італ. granito, від лат. granum — зернина) — інтрузивна порода із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою. Глибинна кисла магматична гірська порода.

Зміст

1 Середній хімічний склад
2 Класифікація
3 Властивості
4 Форми виділення та розповсюдження
5 Використання
6 Родовища
- 6.1 В Україні
- 6.2 У Росії
7 Див. також
8 Література
9 Посилання

[ред.] Середній хімічний склад

Середній хімічний склад граніту за Р.Делі (%): SiO₂ — 70,18; TiO₂ — 0,39; Al₂O₃ — 14,47; Fe₂О₃ — 1,57; FeO — 1,78; MnO — 0,12; MgO — 0,88; CaO −1,99; Na₂O — 3,48; K₂О — 4,11; Н₂О — 0,84; P₂О₅ — 0,19.

[ред.] Класифікація

Ґраніт класифікують на основі мінерального та хімічного складу.

Розрізняють:

власне граніт (10-65% плагіоклазу);

ґранодіорит (65-90%);

плагіограніт або тоналіт;

тронд’єміт (більше 90%).

Виділяють також серії граніту: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві.

[ред.] Властивості

Густина невивітреного граніту 2530—2720 кг/м³, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 −1,30%, опір стисненню 100—300 кг/м³.

Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений.

[ред.] Форми виділення та розповсюдження

Гранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти та міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій граніту — від архею до кайнозою. Походження — гетерогенне.

Граніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська область). Корнинське (Житомирська область), Жежелівське (Вінницька область), Капустинське (Кіровоградська область).