Граніт

Граніт

Граніт вірполірований

Грані́т (італ. granito, від лат. granum — зернина) — інтрузивна гірська порода кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою.

Етимологія

«Граніт» — слово італійського походження, означає «зернистий».

Середній хімічний склад

Середній хімічний склад граніту за Р.Делі (%): SiO₂ — 70,18; TiO₂ — 0,39; Al₂O₃ — 14,47; Fe₂О₃ — 1,57; FeO — 1,78; MnO — 0,12; MgO — 0,88; CaO −1,99; Na₂O — 3,48; K₂О — 4,11; Н₂О — 0,84; P₂О₅ — 0,19.

Класифікація

Ґраніт класифікують на основі мінерального та хімічного складу.

Розрізняють:

• власне граніт (10-65% плагіоклазу);

• ґранодіорит (65-90%);

• плагіограніт або тоналіт;

• тронд’єміт (більше 90%).

Виділяють також серії граніту: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві.

Властивості

Щільність невивітреного граніту 2530—2720 кг/м³, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 −1,30%, опір стисненню 100—300 кг/м³.

Найбільше в граніті зерняток червоного або сірого кольору — це польовий шпат, від кольору якого, головним чином, і залежить колір ганіту. Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений. Інші зернятка, напівпрозорі, білуватого або жовтуватого кольору, схожі на шматочки мутного скла — кварц, частинки у вигляді блискучих пластинок — слюда.

Руйнування граніту

Граніт від сильного нагрівання і від швидкого охолодження втрачає свою міцність і руйнується. Вдень гранітні скелі дуже нагріваються промінням сонця, а вночі швидко холонуть. Частинки граніту розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні. Розширення і стискування частинок відбувається нерівномірно, внаслідок чого, на граніті утворюються тріщини. В тонкі, ледве помітні тріщини, після дощу або танення снігу проникає вода і поступово розмиває і розширює їх (при замерзанні). Руйнування відбувається дуже повільно — протягом десятків і сотень років.

Форми виділення та розповсюдження

Гранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти та міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій граніту — від архею до кайнозою. Походження — гетерогенне.

Граніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська область). Корнинське (Житомирська область), Жежелівське (Вінницька область), Капустинське (Кіровоградська область).

Використання

Використовують як будівельний матеріал: для фундаментів великих будинків, для стояків залізничних мостів, набережних річок і каналів, сходів. Граніт можна полірувати; поверхня його стає зовсім гладкою та гарною. Граніт використовується для виготовлення пам'ятників, як облицювальний матеріал тощо. Всі будівлі з граніту міцні і довговічні.

Родовища

В Україні Лезниківське родовище граніту Ємельянівське родовище граніту Жежелівське родовище граніту Капустянське родовище граніту (с. Кам"яний Міст Кіровоградська обл.) Войнівське родовище граніту (с. Войнівка Кіровоградська обл.)

У Росії Возрождєніє (родовище)

Див. також

• Гранітизація
• Гранітний шар
• Гранітова структура
• Гранітоґнейс
• Гранітогнейсовий купол
• осадові породи
• базальт

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Перелік всіх розвіданих родовищ граніту України (2010 рік)

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.