Московський метрополітен
| Московський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
| рос. Московский метрополитен | |||
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Росія | ||
| Місто | Москва | ||
| Дата відкриття | 15 травня 1935 (88 років) | ||
| Вартість проїзду | 60₽ (картою «Тройка» — 42₽) | ||
| Щоденний пасажиропотік |
6,498 млн (2016)[1] 9,55 млн (максимальний) | ||
| Річний пасажиропотік | 2378,3 млн (2016)[1] | ||
| Сайт | mosmetro.ru | ||
| Підприємницькі дані | |||
| Оператор | Moskovskiy metropolitend | ||
| Нагороди |
  | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 14 (+ монорейка + МЦК) | ||
| Кількість станцій | 258 (+ 6 станцій монорейки; + 31 станцій МЦК) | ||
| Довжина мережі | 449 км (+ 4,7 км монорейки та 54 км МЦК) | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів | 5956 | ||
| Кількість вагонів у складі | 3 — 8 | ||
| Кількість депо | 21 | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1520 мм | ||
| Середня швидкість | 40,78 | ||
| Максимальна швидкість | 80 | ||
| |||
 Московський метрополітен у Вікісховищі | |||
Моско́вський метрополіте́н (рос. Московский метрополитен) — система ліній метрополітену у Москві.
Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по кілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а 1985 року метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло, як Московський метрополітен.
Короткий опис мережі[ред. | ред. код]
Система включає 15 ліній, загальна протяжність становить 449 км, на яких розташовані 258 станцій. 31 грудня 2020 року відкрита Електрозаводська. Ще 2 станцій ВКЛ ( Народное ополчение та Мньовники) відкрити 1 квітня 2021 року. 7 грудня 2021 року відкрити ще 10 станцій Великої Кільцевої лінії від Мньовников до Каховської. Велика кільцева лінія - найдовша лінія Московського метрополітену. На ній здійснюється круговий рух і є вилочне відгалуження від «Хорошівської» до «Ділового центру» (яке в перспективі перетворюється на перегін «Шелепіха» — «Діловий центр» Рублево-Архангельської лінії, що будується, і службову сполучну гілку «Хорошівська» — «Шелепі» у зв'язку з чим буде тимчасово закрито, терміни не називаються, є найбільшим у світі реалізованим проєктом у метробудівній галузі, після відкриття стала найдовшою кільцевою лінією метро у світі, випередивши за цим показником лінію № 10 Пекінського метрополітену завдовжки 57,1 км. розташована 31 станція, відкриття останніх 9 станцій БКЛ, розташованих на північній та південно-східній ділянках, відбулося 1 березня 2023 р. На п'яти станціях лінії тестується технологія 5G.
На схемах метро позначається бірюзовим кольором та номером Велика кільцева лінія для основного маршруту та Велика кільцева лінія – від «Савєловської» до «Ділового центру».
На лінію планується використання системи автоведення. У планах влади Москви відкрити до 2025 року 30 нових станцій. Сюди входять відкриття Комунарської лінії, а також початок робіт Бірюльовскої та Рублево-Архангельської ліній. Також до складу метрополітену входить монорейкова лінія. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 9,538 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), у середній календарний день — 7,82 млн поїздок. Усім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером. Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської, Некрасовської і Солнцевської.
Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Філівська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдині підземні станції на ній — «Вулиця Старокачаловська» та «Лісопаркова». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильщики» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайловська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Філівської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворіцькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйові гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2001 рік перебував на реконструкції).
Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. Ескалатори переважно однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуф'єво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.
Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, тож станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.
У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і на теперішній час йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.
Лінії метрополітену[ред. | ред. код]
| Назва лінії | №/колір | Російською | Введена в дію | Довжина | Кількість станцій |
|---|---|---|---|---|---|
| Сокольницька | 
|
Сокольническая | 1935 | 44,1 км | 26 |
| Замоскворіцька | 
|
Замоскворецкая | 1938 | 42,9 км | 24 |
| Арбатсько-Покровська | 
|
Арбатско-Покровская | 1938 | 45,5 км | 22 |
| Філівська | 
|
Филёвская | 1958 | 14,9 км | 13 |
| Кільцева | 
|
Кольцевая | 1950 | 19,4 км | 12 |
| Калузько-Ризька | 
|
Калужско-Рижская | 1958 | 37,8 км | 24 |
| Тагансько-Краснопресненська | 
|
Таганско-Краснопресненская | 1966 | 42 км | 23 |
| Калінінсько-Солнцевська |  
|
Калининско-Солнцевская | 1979 | 27 км | 19 |
| Серпуховсько-Тимірязєвська | 
|
Серпуховско-Тимирязевская | 1983 | 41,2 км | 25 |
| Люблінсько-Дмитровська | 
|
Люблинско-Дмитровская | 1995 | 38,3 км | 26 |
| Велика кільцева | 
|
Большая кольцевая | 2023 | 70 км | 31 |
| Бутовська | 
|
Бутовская | 2003 | 10,0 км | 7 |
| Монорейкова[2] | 
|
Монорельс | 2004 | 4,7 км | (6) |
| Московське центральне кільце | 
|
Московское центральное кольцо | 2016 | 54,0 км | (31) |
| Некрасовська | 
|
Некрасовская линия | 2019 | 19,6 км | 8 |
| Всього: | 468,6 км | 258 | |||
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Електродепо[ред. | ред. код]
Крім того, заплановано введення в експлуатацію електродепо «Південне» («Братєєво-2») біля електродепо ТЧ-17 «Братєєво», для Замоскворіцької лінії.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Станція «Київська» -
Станція «Комсомольська» -
Станція «Пролетарська» -
Станція «Аеропорт» -
Станція «Братиславська»
Див. також[ред. | ред. код]
- Серія терактів у московському метро (2010)
- Всі станції московського метрополітену (відео) [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Схеми складів вагонів електродепо московського метрополітену [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТРОПОЛИТЕНОВ ЗА 2016 ГОД (PDF). Международная Ассоциация «Метро». Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2020. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ . У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену
- ↑ а б Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Moscow Metro |
- Офіційний сайт Московського метрополітену [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Метроблог — новини про Московський метрополітен та транспорт [Архівовано 23 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Трёхгранка — фотографії вагонів, статті з газет [Архівовано 13 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Московський метрополітен — проєкт студії Артемія Лебедєва [Архівовано 18 вересня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- Metrowalks.ru — фотоподорожі московським метрополітеном (рос.)
- Новини московського метрополітену на сайті newsmetro.ru [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Московський метрополітен на сайті urbanRail.net (англ.)
- Схема ліній з показанням пускових ділянок, дат відкриття станцій і відміток їх закладення (листопад 2019) (рос.)
- Перейменовані станції Московського метрополітену (до 2014 року) [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| |||||||||