Військова колегія
| Військова колегія | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Країна | Російська імперія |
| Дата створення | 1719 рік |
| Попередні відомства | Q4378335? |
| Дата скасування | 7 вересня 1802 року |
| Замінено на | Військове міністерство Російської імперії |
| Керівництво діяльністю здійснює | Імператор Всеросійський |
| Керівне відомство | Рада Вищого двору |
| Кількість співробітників | 530 |
Військова колегія - вищий орган військового управління (колегія) в Російській імперії протягом XVIII століття, одна з колегій, заснованих Петром I.
Історія[ред. | ред. код]
Започаткована за указом Петра I у 1719 році, за прикладом іноземних держав для управління військово-сухопутними силами. 1 січня 1720 року вона почала працювати. У ній були президент, віце-президент, 4 радники (в генеральських чинах) і 4 асесори (в полковницьких чинах). При Військовій колегії складалася своя канцелярія, що поділялася на експедиції із завідування кавалерією та інфантерією, у гарнізонних справах, з управління фортифікацією та артилерією, з ведення журналів вхідних та вихідних паперів. Порядок провадження справ визначався генеральним регламентом від 28 лютого (10 березня) 1720 року. У 1720 році у Військовій колегії вважалося 13 класних чиновників, 47 канцелярських та 8 інших служителів, до колегії також було прикріплено 454 солдата та унтер-офіцера. У 1720 році у Військовій колегії служили три іноземці, проте 82 штатні місця в колегії ще залишалися вакантними через брак кваліфікованих фахівців.
Військова колегія ділилася на три експедиції: а) армійську, б) гарнізонну та в) артилерійську та фортифікаційну. Понад те при ній були генерал-аудитор, генерал-фіскал і обер-аудитор. За законністю ухвалення рішень у справах у Військовій колегії спостерігав прокурор, безпосередньо підпорядкований генерал-прокурору.
Згодом, коли зі збільшенням кількості формувань у військах мали збільшитися і обов'язки вищого військового управління, при військовій колегії засновані нові експедиції. У 1798 році вона ділилася на експедиції армійську, гарнізонну, іноземну, рекрутську, ремонтну та навчальну; крім того, при ній складалися експедиції військова, лічильна, інспекторська, комісаріатська, провіантська та артилерійська, генерал-аудиторіат, креслярська з архівом та московське артилерійське депо.
Через кілька десятиліть (7 вересня 1802 року) при Олександрі I[1] військова колегія перетворена на військове міністерство.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военная коллегия // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Военная коллегия // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Военная коллегия // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.) Военная коллегия // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- А. Добровольський, Основи організації центрального військового управління в Росії, Спб., 1901;
- Століття військового міністерства. Т. I, СПб., 1902;
- Тихонов У. А. Нариси з історії військового управління Росії: Військова колегія Росії у початковий період своєї діяльності. - Саарбрюккен, 2016. - 100 с. [Архівовано 4 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Писарькова Л. Ф. Державне управління Росії з кінця 17 до кінця 18 ст. М., 2007. С. 146, 180-182, 184, 190, 234.