Солдат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Українські солдати загону Січових Стрільців

Солда́т (нім. Soldat, від італ. soldato, від soldare — наймати, платити платню), вояк - власне українське слово.

  1. Категорія рядового складу військовослужбовців
  2. У широкому понятті — вояк, військова людина, ветеран (старий солдат)
  3. В історичному контексті, боєць регулярної армії на противагу воякам іррегулярних формувань, ополченцям
  4. У переносному сенсі — людина, що присвятила себе справі (напр, солдат революції)

Історія терміна[ред.ред. код]

Термін «Солдат» спочатку позначав вояка-найманця, що отримував плату за службу, з'явився у XV столітті в Італії, потім набув поширення в Західній Європі, а з XVII століття — в Росії, де були сформовані за іноземним зразком солдатські піші «полки нового ладу». В російській регулярній армії з XVIII століття рекрут отримував звання «Солдат» після певного часу служби. Покликані за рекрутською повинністю (18 — 1-ша частина 19 століття) звільнялися від кріпацької залежності та переходили в «солдатський стан», до якого включали також солдатських дружин і дітей. Після відміни кріпацтва (1861) і введення загальнообов'язкової військової повинності (1874) солдатський стан припинив існування, а так звані «нижні чини» (категорія військовослужбовців від рядового до зауряд офіцера) перестали офіційно іменуватися «Солдат» (зберігся лише термін «молоді солдати» для новобранців, що ще не пройшли програму початкового навчання).

Після Лютневої революції 1917 найменування «нижній чин» для рядових військовослужбовців було замінено званням «Солдат» (наказ по військовому відомству від 5 березня). У січні 1918 зі створенням Червоної Армії, рядові військовослужбовці стали називатися червоноармійцями. В липні 1946 в Радянських Збройних Силах була введена категорія «Солдат», що включала рядових і єфрейторів.

Завдання солдата в бою[ред.ред. код]

У загальновійськовому бою важливою є роль солдатів. Для досягнення перемоги над ворогом вони повинні досконало знати та утримувати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майтерно володіти ними та уміло застосовувати в бою.

Крім того, кожний солдат повинен бути готовий замінити товариша, який вибув зі строю, тому знання суміжної військової спеціальності є обовязковим.

Кожний солдат зобов'язаний: [1]

• знати бойове завдання взводу, свого відділення (тан­ка) та своє завдання;

• знати організацію, озброєння, техніку та тактику підрозділів противника, особливо бойові можливості йо­го танків, інших броньованих машин та протитанкових засобів, їхні найуразливіші місця;

• знати озброєння і техніку свого підрозділу;

Бій на вулицях Сталіно

• знати розміри, обсяг, послідовність та терміни облад­нання фортифікаційних споруджень;

• уміти швидко обладнувати окопи та укриття, в тому числі із застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування;

• у бою постійно вести спостереження, своєчасно вияв­ляти противника і негайно доповідати про нього коман­дирові;

• стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в на­ступі; знищувати противника, особливо його танки та інші броньовані машини, усіма способами і засобами;

• вміло пе­ресуватися на полі бою, вибирати вогневі позиції (місця для стрільби);

• виявляти хоробрість, ініціативу та сприт­ність в бою, подавати допомогу товаришеві;

• бути фізично міцним та витривалим, володіти прийо­мами рукопашного бою;

• уміти розпізнавати повітряного противника і вести вогонь по його низько літаючих цілях із стрілецької зброї;

• захищати командира в бою;

• у випадку його поранен­ня або загибелі сміливо брати на себе командування під­розділом;

• знати способи захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника;

• уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту та захисні вла­стивості машин;

• долати загородження, перешкоди та зони зараження, встановлювати та знешкоджувати протитан­кові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку;

• без дозволу командира не залишати своє місце в бою;

• при пораненні або ураженні радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалю­вальною зброєю вживати необхідні заходи само- і взає­модопомоги та продовжувати виконання завдання;

• якщо буде наказано відправитися на медичний пункт, взяти із собою особисту зброю;

• при неможливості йти на медич­ний пункт, відповзти зі зброєю в укриття та чекати санітарів; уміти готувати озброєння та боєприпаси до бойового застосування, швидко споряджати патронами обойми, ма­газини, стрічки;

• слідкувати за витрачанням боєприпасів та заправленням бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка пальним, своєчасно доповідати своєму командиру про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправлення пальним;

• при пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швид­ко вживати заходи щодо їх відновлення.

У сучасному бою солдат повинен уміти непомітно і швидко пересуватися будь-якою місцевістю під вогнем противника і водночас безперервно спостерігати за ним, вести прицільний вогонь із своєї зброї, вибирати позиції, які б надавали йому перевагу над противником, і швидко їх обладнувати, знищувати усіма способами танки і броньовані машини противника.

Пересування солдата на полі бою[ред.ред. код]

Пересування солдат на полі бою. Наступ радянської армії. Халхіл-Гол.

У всіх видах боїв основою бойових дій є пересування. Залежно від характеру місцевості, умов, обстановки і вогневих дій противника солдат, перебуваючи у пішому строю, може пересуватися: кроком (бігом), перебіганням, переповзанням.

1. Прискорений крок або біг (на повний зріст або пригинаючись) застосовується для подолання ділянок місцевості, недоступної для спостереження і вогню противника.

2.Перебігання застосовується для швидкого зближення з противником на на відкритій місцевості.

3. Переповзання застосовується для непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості, що мають незначні укриття, нерівності рельєфу і перебувають під спостереженням або обстрілом противника. Залежно від обстановки, рельєфу місцевості та вогню противника солдат може переповзати: по-пластунському, напівкарачки, на боці.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 437. — ISBN 00101-150. (рос.)
  • Велика радянська енциклопедія
    • Квашньов Ю.О., Томчук М.І. Допризовна підготовка. - М. Київ, 2005. - с. 185-186