Солдат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Солда́т (нім. Soldat, від іт. soldato, від soldare — наймати, платити платню),
- Категорія рядового складу військовослужбовців
- У широкому понятті — воїн, військова людина, ветеран (старий солдат)
- В історичному контексті, боєць регулярної армії на противагу воїнам іррегулярних формувань, ополченцям
- У переносному сенсі — людина, що присвятила себе справі (напр, солдат революції)
Термін «Солдат» спочатку позначав воїна-найманця, що отримував плату за службу, з'явився в XV столітті в Італії, потім набув поширення в Західній Європі, а з XVII століття — в Росії, де були сформовані по іноземному зразку солдатські піші «полки нового ладу». В російській регулярній армії з XVIII століття рекрут отримував звання «Солдат» після певного часу служби. Покликані по рекрутській повинності (18 — 1-ша частина 19 століття) звільнялися від кріпацької залежності та переходили в «солдатський стан», до якого включали також солдатських дружин і дітей. Після відміни кріпацтва (1861) і введення загальнообов'язкової військової повинності (1874) солдатський стан припинив існування, а так звані «нижні чини» (категорія військовослужбовців від рядового до зауряд офіцера) перестали офіційно іменуватися «Солдат» (зберігся лише термін «молоді солдати» для новобранців, що ще не пройшли програму початкового навчання).
Після Лютневої революції 1917 найменування «нижній чин» для рядових військовослужбовців було замінено званням «Солдат» (наказ по військовому відомству від 5 березня). У січні 1918 із створенням Червоної Армії, рядові військовослужбовці стали називатися червоноармійцями. В липні 1946 в Радянських Збройних Силах була введена категорія «Солдат», що включала рядових і єфрейторів.
