Хориняк Віктор Вікторович
| Хориняк Віктор Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
22 березня 1990 (34 роки) Мінусінськ, Красноярський край, РРФСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | кіноактор, актор | |||
| Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
| Заклад | Московський Художній театр імені А. П. Чехова | |||
| IMDb | nm5683792 | |||
|
| ||||
 Хориняк Віктор Вікторович у Вікісховищі | ||||
Віктор Вікторович Хориняк (нар. 1990) — російський актор театру, кіно і дубляжу[1]. Артист Московського Художнього театру імені А. П. Чехова.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 березня 1990 року в Мінусинську Красноярського краю. У Віктора є старші брат і сестра[2].
В дитинстві брав активну участь у самодіяльних виставах, брав участь у конкурсах читців, займався дзюдо, навчався в Норильському кадетському корпусі (Желєзногорськ)[2][3].
Розглядав можливість вступу в медичний інститут, оскільки результати ЄДІ дозволяли вступити туди без вступних іспитів[3]. Однак потім обрав акторську кар'єру.
Закінчив Школу-студію МХАТ (курс Р. Козака та Д. Бруснікіна). За чотири роки навчання, за його власними словами, проводив на заняттях весь день з 7 ранку до 11 вечора, після чого до 6 ранку працював охоронцем у ресторані[3].
З другого курсу навчання запрошувався на ролі в МХТ ім. А. П. Чехова[3]. У 2011 році був прийнятий в трупу театру[4]. Також зайнятий в спектаклях театру під керівництвом Олега Табакова[5].
З 2007 року Віктор Хориняк знімається в кіно[6], з 2010 року почав активно зніматися в телевізійних серіалах. Набув популярність, знявшись у ролі бармена Кості в телесеріалі «Кухня»[2].
Лауреат премії Олега Табакова (2012)[7].
Активно займається спортом, любить баскетбол і бокс[8].
Від шлюбу з першою дружиною Ольгою[9] є син Іван[10].
Дядько Віктора - Олексій Хориняк, заслужений артист Росії (2005), працює в Нижегородському державному академічному театрі драми ім. М. Горького, Лауреат Премії Нижегородської області імені А. М. Горького в номінації «Мистецтво», Лауреат Міжнародного фестивалю театральних капусників «Весела коза»
Лауреат численних російських фестивалів, включаючи «Співають актори драматичних театрів».
Прізвище і прадід актора походять з Західної України[11].
Творчість[ред. | ред. код]
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2010 — Стройбатя — Віталій, син підполковника Архипова, десантник
- 2011 — Пілот міжнародних авіаліній — Андрій
- 2011 — Чужі крила — епізод
- 2012 — В зоні ризику (7-я серія) — Костя Дергалин
- 2012 — Команда Че
- 2012 — 2016 — Кухня — Костянтин Анісімов, бармен, друг Макса, хлопець, згодом чоловік Насті
- 2013 — Любов — не картопля — Сергій
- 2013 — Нічні ластівки — Микола Шевченко, чоловік Галини
- 2013 — Відлига — Руслан, актор
- 2014 — Контужений — Артем Савушкін
- 2014 — Кухня у Парижі — Костянтин Анісімов
- 2014 — Карнавал по-нашому — Анатолій, племінник дільничного
- 2014 — Обіймаючи небо — Роман Амельченко, льотчик-випробувач
- 2014 — Офіцерські дружини — Олексій Терехов
- 2015 — Молода гвардія — Анатолій Ковальов, молодогвардієць
- 2016 — Тримай удар, дитинко! — Володимир (Вова), помічник тренера
- 2016 — Готель Елеон — Костянтин Анісімов
- 2017 — Останній богатир — Іван Ілліч Найдьонов / Іван-дурень
- 2018 — Пурга — Женя Нікіфоров
- 2018 — Гранд — Костянтин Анісімов
- 2018 — Париж — вістовий 1
- 2019 — Мертве озеро — Михайло Шевчуков
- 2019 — Тверезий водій — Артем
- 2019 — Кухня. Війна за готель — Костянтин Костянтинович Анісімов
- 2020 — Містер Нокаут — Валерій Попенченко
- 2020 — Останній богатир: Корінь зла — Іван
- 2021 — Останній богатир 3 — Іван
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Виктор Хориняк. Биография. Фильмы. Спектакли. Афиша Mail.ru. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ а б в uznayvse.ru Виктор Хориняк — биография, фото. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ а б в г Кира Шторм (22 березня 2013). Виктор Хориняк: «Запасного аэродрома у меня нет». Журнал OK! № 9 (326). Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 13 липня 2014.
- ↑ Виктор Викторович Хориняк. Московский Художественный театр имени А. П. Чехова. Официальный сайт. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Хориняк Виктор. Московский театр-студия под руководством Олега Табакова. Официальный сайт. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ vokrug.tv Виктор Хориняк. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Елена Ларина (10 квітня 2012). Премия Табакова побеждает стереотипы. Голос России. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Елена Смирнова (30 квітня 2014). «Контуженый»: бармен из «Кухни» похудел на 16 килограммов. Первый канал. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Звезда «Кухни» и «Отеля Элеон» раскрыл семейную тайну. 7days.ru. 18 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Татьяна Беляева (22 травня 2014). Витя, тебе только в артисты!. газета «Власть труда». Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Алексей Хореняк: «Меня учили существовать в ансамбле». nn-patriot.ru (рос.). Процитовано 14 березня 2020.[недоступне посилання]
Посилання[ред. | ред. код]
- Оксана Нараленкова (28 квітня 2014). По ТВ покажут сериал от сценариста «Тёмного рыцаря». Российская газета. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 14 березня 2020.
- «Мастер и Маргарита» в МХТ: вечная история, случившаяся в наши дни. РИА Новости. 6 вересня 2011. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 14 березня 2020.
- Ильдар Сафуанов (25 травня 2012). Круги фикций. Литературная Россия. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
|
