Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2023-12-29

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проксима Центавра 6—0—0[ред. код]

Пропонує: Астрономи працюють, тож ось ще одна стаття на зоряну тематику про найближчу до нас (після Сонця) зорю. Основа - переклад Вибраної статті англійської Вікіпедії з невеликими доповненнями. Ось такий вигляд мала ця сттаття ще пів-року тому [1]. Дякую SonyaIky за посильну допомогу в редагуванні статті. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 05:46, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Проксима Центавра 6 0 0 100% 4 грудня 2023 25 днів завершено 29 грудня 2023
  •  За:
  1. --Perohanych (обговорення) 07:54, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  2. --SonyaIky (обговорення) 10:11, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  3. --Olbiopontik (обговорення) 15:02, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  4. --Oleh68 17:19, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  5. --Валерий З (обговорення) 11:17, 11 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  6. Варто додати інформацію про спеціалізований апарат, що буде досліджувати систему з наступного року.--Звірі (обговорення) 16:43, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Дякую, додав! --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 20:18, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. У статті:
    «Подальше дослідження 2017 року встановило період рівним 82,6 діб[27][28]».
    У джерелах:
    • [27] (опубліковано 2022 року): «we infer a rotation period of 92,1+4,2
      −3,5       days for Proxima».
    • [28] (опубліковано 2020 року): «suggesting a stellar rotation period of 89.8±4.0 d»
    Питання:
    • Звідки взявся період 82,6 діб і про яке дослідження 2017 року мова?
    --Olvin (обговорення) 14:23, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 21:58, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  2. Навіщо в розділі Структура і внутрішні процеси подано послання на докладнішу статтю Зона променистого переносу, хоча такої зони у Проксими немає? («Через малу масу Проксима Центавра є повністю конвективною») --Olvin (обговорення) 14:23, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 22:06, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  3. У розділі Проксима Центавра в науковій фантастиці названо фільм Москва—Кассіопея. Ніякого стосунку до Проксими цей фільм не має: у ньому описується політ до системи Шедар, яка розташована в протилежному (від Землі) напрямку. --Olvin (обговорення) 14:23, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 22:06, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Чомусь проситься аналогічне зауваження щодо фільму Води Марса (щоправда, його я не бачив — а може там і справді про Проксиму)? --Olvin (обговорення) 20:24, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Проксима Центавра справді фігурує в "Москві-Касіопеї", біля неї відбуваються події хвилин на 5-10 екранного часу, включаючи випадання Лобанова за борт і його порятунок. Чому вони летіли на Шедар повз Проксиму - це вже окреме запитання до наукових консультантів фільму:) --Oleksiy Golubov (обговорення) 15:25, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]

Зоря 7—0—0[ред. код]

Пропонує: Астрономічна Вікі-команда продовжує працювати, найближчим часом буде багато зоряної тематики. А сьогодні номінуємо в цю статтю, яка є узагальнюючою для великої кількості інших астрономічних тем. Найбільший внесок зробили Uliana Pylypenko, SonyaIky та Viktoriia Borshchenko. Стаття вийшла велика (при тому, що вже двічі скорочували), але подібні узагальнюючі статті навряд чи можуть бути маленькими. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 08:39, 3 грудня 2023 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Зоря 7 0 0 100% 3 грудня 2023 26 днів завершено 29 грудня 2023
  •  За:
  1. --SonyaIky (обговорення) 23:28, 3 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  2. --Perohanych (обговорення) 07:55, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  3. --Olbiopontik (обговорення) 15:02, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  4. --Oleh68 17:19, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  5. --BogdanShevchenko (обговорення) 20:24, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  6. --Валерий З (обговорення) 11:16, 11 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  7. Дякую за роботу. --Звірі (обговорення) 16:43, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. вважаю, що краще з преамбули прибрати все зайве щодо етимології, щоби преамбула була чітка «термін — визначення», а не довгою сосискою.--
  2. деякі абзаци мають кінцеві речення без верифікації
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 13:31, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  3. можливо хтось на синьому фоні побачить синє вікіпосилання, але не всі
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 11:56, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  4. гляньте як відображається таблиця «Тривалість основних фаз синтезу для зорі масою», якщо хочете ідеальності, то варто би дивитися й щодо різних тем Вікіпедії.
  5. Зовнішні відеофайли — що це і навіщо? Особливо в розділі Посилання…
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 11:32, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  6. ВП:ССС — назви прикінцевих розділів.
    @Shiro D. Neko А що саме не так? З порядком і назвами все добре -- SonyaIky (обговорення) 13:48, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    @SonyaIky для списку пояснювальних приміток і/або посилань на джерела: «Примітки», «Виноски»;
    для списку загальних джерел: «Джерела». Якщо ж Література — це Додаткова література, а не Список використаних джерел, тоді до цього розділу більше питань.
    Також зауважу, що примітки на Астронет (не знаю наскільки цей сайт відповідає АП), але було би ліпшим написати бібліографічний опис як П. Г. Куликовский, "Физика Космоса", 1986 тощо, а найкращим українські видання (узагалі раз підтверджуєте такі факти, то чому лише одним? За астрономічним словником: за оцінками різних науковців від 50% до 90%). --『Shiro Neko』Обг. 06:25, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    "примітки на Астронет (не знаю наскільки цей сайт відповідає АП), але було би ліпшим написати бібліографічний опис як П. Г. Куликовский, "Физика Космоса", 1986"
    Публікація "Фізики космосу" на Астронет позиціонується як окреме електронне видання, тобто, з авторським правом там наче все гаразд і посилання має бути легальним.
    А бібліографічний опис, звісно, теж має бути (у добрій статті).
    --Olvin (обговорення) 19:49, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  7. слово «це» після тире не рекомендую писати, і так зрозуміло що це.
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 11:32, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  8. загалом зауваження мої більше до вибраної (й то такі собі зауваження), бо на мою думку її треба робити ідеальною. І нормальний розмір статті для вибраної, у неї лише десь 8 тис. слів
  9. не думаю, що варто детально пояснювати кожне, але візьміть OnlineCorrector та вичитайте статтю краще + деякі конструкції можна змінити як "Ще 185 року вони першими досліджували наднову, нині відому як"
    --『Shiro Neko』Обг. 09:06, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    У твердженні про наднову 185 року є й інша, зовсім не стилістична проблема:
    У науковій спільноті практично загальновизнано, що Крабоподібна туманність утворилася внаслідок спалаху зовсім іншої наднової — SN 1054.
    --Olvin (обговорення) 18:43, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 13:31, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  10. проблема з цитатою: cite press release --Sehrg (обговорення) 12:37, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Sehrg (обговорення) 13:59, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  11. Треба розширити етимологію, додавши інформацію про вживаність найбільш поширеними мовами світу, а не лише слов'янськими. Походження латинського astra, а також похідні від нього - астероїд, астрал і т.д.. Ну і я би для краси ще спробував би вліпити туди ж згадку про вислів per aspera ad astra або текстом, або якось за допомогою зображень. --Seva Seva (обговорення) 17:32, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 10:37, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Не зроблено. Ви додали машинний переклад з англійської вікіпедії. Корінь не "аналізується", слово не може бути джерелом (тим більше, що мова йде про англійське слово ash, а не українське попіл). Речення Порівняйте латинське stella, грецьке aster, німецьке Stern не енциклопедичне. На зображенні з Фінляндії у ХІХ столітті - це що значить? І т.д. і т.п.. Увесь абзац треба переписати. Більше того, при перекладі часток статей з інших вікіпедії використовуйте шаблон {{Частково перекладена стаття}} на сторінці обговорення статті. --Seva Seva (обговорення) 16:54, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  12. У джерелі Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20. ISBN 978-966-580-311-9. на вказаній сторінці не сказано, що "слово «зоря» існувало вже у періоді формування давньоукраїнської мови". Звідки ця інформація? --Seva Seva (обговорення) 17:38, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — С. 278.: др. зоря --Sehrg (обговорення) 20:58, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Не побачив, щоб там було сказано про якийсь "період формування" староукраїнської. Там наведено приклад старослов'янською зори, здріа і все. --Seva Seva (обговорення) 16:45, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 10:10, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Не зроблено джерело там досі зовсім інше стоїть незрозуміло для чого. --Seva Seva (обговорення) 16:43, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 21:45, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  13. Бракує розілу про культурне значення зірок "В культурі", чи "В культурі та мистецтві". Щось на кшталт цього. --Seva Seva (обговорення) 16:55, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Уххххх, це такий розділ, розміром з повноцінну статтю буде. Особливо враховуючи те, що зорі, як окремий тип об'єктів, були відомі ще тисячі років тому. Зараз зроблю коротку вижимку, а деталі - в окрему статтю. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 20:31, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено Чималенький розділ вийшов, а це десь 1% від того, що можна було б написати. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 22:43, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  14. Твердження про те, що у зір головної послідовності постійно зростає світність (протягом цього етапу еволюції зоря також змінюється: у ній постійно зростає частка гелію, швидкість синтезу, температура та світність), щонайменше суперечливе (якщо не сумнівне): багато астрономів дотримуються думки, що світність зір (і, відповідно, швидкість ядерного синтезу в них) на головній послідовності залишається практично незмінною. --Olvin (обговорення) 20:12, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 21:45, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  15. Приклад щодо екзопланет у ком'пютерних іграх («екзопланети фігурують у комп'ютерних іграх, зокрема в симуляторі будівництва під назвою Dyson Sphere Program[en], яка була видана 2021 року й одразу стала доволі популярною») як на мене, обрано якийсь дивний — той же Stellaris (який, за словами самих розробників Dyson Sphere Program, надихнув їх на створення гри) набагато популярніший, що добре видно як із кількості та обсягу відповідних статей у Вікіпедіях, так і з обсягів продажу (200 тисяч копій Стелларіса було продано менш ніж за добу після випуску, а Dyson Sphere Program сягнула такого ж показника за кілька днів). --Olvin (обговорення) 20:55, 5 грудня 2023 (UTC).[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 21:56, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Я вилучив подробиці про розробника, видавця та дати випуску гри на різних платформах. У статті про зорі це зайва інформація, а як кому треба — вона доступна в один клік. --Olvin (обговорення) 03:47, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Це просто я в Dyson Sphere Program грав, а в Stellaris - ні :) Тому й додав те, про що точно знаю. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 04:56, 18 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Статті Вікіпедії слід писати за вторинними джерелами, в яких є (хоча б мінімальний!) аналіз первинних джерел. А писати статті виходячи з власного досвіду прямо заборонено. --Olvin (обговорення) 08:05, 18 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    ВП:АД - "У статтях, присвячених творам мистецтва (фільмам, книгам тощо), а також комп'ютерним іграм, немає необхідності підтверджувати додатковими джерелами інформацію, що міститься в тексті чи сюжеті самого твору." Відповідно, будь-хто може самостійно зайти на сайт гри і переконатися, що там є екзопланети. Тож в чому тут порушення? В тому, що в якості прикладу навів менш популярну гру, а не ту, яку ви запропонували і в яку особисто я ніколи не грав, відповідно не знав, що там теж екзопланети є?
    --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 08:41, 18 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    У статті було так:
    • «екзопланети фігурують у комп'ютерних іграх, зокрема в симуляторі будівництва під назвою Dyson Sphere Program[1], яка була видана 2021 року й одразу стала доволі популярною[2]»
    Оціночне твердження про те, що гра одразу стала доволі популярною — це не сюжет твору, і воно має підтверджуватися незалежними вторинними джерелами навіть якби було в статті про саму гру. Наведене ж джерело (прес-реліз видавця) мало того що первинне, так ще й пов'язане. Зазвичай такий шлях веде до порушення нейтральності.
    А в добрій(!) статті про зорі джерелами має бути підтверджено не так твердження, що якась маловідома гра стала популярною (інформація про популярність гри в статті про зорі не дуже й потрібна), а власне вибір гри-прикладу. І тут не годиться підхід "я в Dyson Sphere Program грав, а в Stellaris - ні" чи "будь-хто може самостійно зайти на сайт гри і переконатися, що там є екзопланети" — то має бути описано в авторитетному джерелі. Бажано — у вторинному джерелі, яке робить порівняльний аналіз і визначає справді популярні ігри якогось жанру (чи там сетингу). Звісно, навіть такий підхід не гарантує, що приклад буде доречним (чи впізнаваним), але принаймні так шанси значно більші.
    --Olvin (обговорення) 09:50, 18 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Окей, згоден, можна було не писати про популярність, а краще 1 гри навести 2-3. В будь-якому разі, на цьому і поставимо крапку. Щодо пресрелізів - почитав в англійській Вікі [2] (в нашій, на жаль, конкретики по цьому немає), в англійців вони дійсно не АД. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 10:16, 18 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  16. На діаграмі Герцшпрунга — Рассела бачимо також спектральні класи L і T, про які нічого нема в тексті. Що це за зорі? --Звірі (обговорення) 08:37, 10 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено Додав розділ про коричневі карлики. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 04:55, 18 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ну ні, цілий розіл про коричневі карлики в статті про зорі - це вже офтоп. Крім того, там виходить мішанина стосовно того, 3 додаткові класи чи 4. "...означаються літерами M... як продовження основних класів після M" - виходить, ніби після M знову іде M. Може, краще стиснути це до пари речень? Про те, що зорі доходять тільки до М7, і про те, що є ще коричневі карлики? --Oleksiy Golubov (обговорення) 02:55, 19 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  17. В статті досі присутній рисунок мовою ворогів. Це не заборонено, але це огидно. --Звірі (обговорення) 08:37, 10 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено SonyaIky (обговорення) 12:08, 10 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  1. ↑ Dyson Sphere Program у Steam. store.steampowered.com (укр.). Steam. січень 2021. Процитовано 22 листопада 2023.
  2. ↑ "DYSON SPHERE PROGRAM SELLS OVER 200,000 COPIES IN LESS THAN A WEEK" - Games Press. www.gamespress.com. Процитовано 22 листопада 2023.

Цефеїда 4—0—0[ред. код]

Пропонує: --SonyaIky Вітаю, пропоную номінувати у добрі астрономічну статтю про Цефеїду.

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Цефеїда 4 0 0 100% 27 листопада 2023 32 дні завершено 29 грудня 2023
  •  За:
  1. --SonyaIky (обговорення) 10:05, 27 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
  2. На астрономії не розуміюсь, але стаття виглядає доброю. --Seva Seva (обговорення) 09:20, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  3. --Olbiopontik (обговорення) 15:02, 4 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  4. --Валерий З (обговорення) 11:16, 11 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. Чому цю статтю включили в категорію і надкатегорію. Хіба так можна робити? --Roman333 (обговорення) 21:22, 27 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
    Прибрав категорію "Зорі". --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 21:44, 27 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
  2. «Гарлоу Шеплі використав цефеїди, щоб встановити початкові обмеження на розмір і форму Чумацького Шляху» — слово «обмеження» якось не зовсім зрозуміле. Може краще написати щось на кшталт: «Гарлоу Шеплі використав цефеїди, щоб встановити початкові дані щодо розміру та конфігурації Чумацького Шляху»? Чи може я помиляюсь?--Парус (обговорення) 07:01, 28 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
    Це була частина Великого диспуту між астрономами щодо форми та розмірів Чумацького шляху та того, які розміри Всесвіту. Зараз трохи переформулюю, бо в першоджерелі там трохи по-іншому написано. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 08:19, 28 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 08:27, 28 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
  3. Включення змінних типу RV Тельця до цефеїд типу II — нестандартна класифікація, що грунтується лише на одному (і до того ж — первинному) дослідженні. У більшості вторинних джерел (таких як ЗКЗЗ, AAVSO (див. https://www.aavso.org/vsx/index.php?view=about.vartypes), і, зокрема, в двох публікаціях із тих, що наведено як джерела у самій вікістатті) змінні типу RV Тельця розглядають як окремий (від цефеїд) клас. --Olvin (обговорення) 04:56, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --SonyaIky (обговорення) 08:44, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Не зроблено Точніше, мабуть, зроблено "на відчепися".
    Цефеїди типу II поділяють на 3 підкласи:
    1. змінні типу BL Геркулеса — з періодами від 1 до 5-8 діб;
    2. змінні типу W Діви — з періодами 10-20 діб.
    ... Прикладами цефеїд типу II можуть слугувати прототипи кожного з трьох підкласів: BL Геркулеса, W Діви і RV Тельця
    --Olvin (обговорення) 17:28, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Задля всебічного висвітлення мабуть-таки слід зазначити, що деякі дослідники включають до цефеїд типу II і зорі типу RV Тельця (хоча така класифікація відрізняється від усталеної). --Olvin (обговорення) 17:42, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  4. «У 1929 році Габбл і Мілтон Л. Юмасон сформулювали те, що зараз відоме як закон Габбла»
    Вельми ненейтральне твердження (погляд на історію науки, так би мовити, з «американського глобуса»).
    Зараз уже загальновизнано, що закон Габбла — Леметра вперше сформулював 1927 року Леметр, а Габбл 1929 року відкрив той же закон (імовірно, незалежно) і підтвердив його надійнішими дослідженнями. Їхні формули відрізняються лише позначеннями (констант і змінних), а числові коефіцієнти досить далекі від сучасних даних. --Olvin (обговорення) 07:32, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  5. «Механіку пульсації як теплового двигуна запропонував у 1917 році Артур Стенлі Еддінгтон (який багато писав про динаміку цефеїд)»
    Еддінгтон справді написав про цефеїди велику добірку статей, але в статті 1917 року (яку наведено як джерело) міститься лише висновок, що цефеїди є пульсуючими зорями (а не затемнюваними). Механізм же пульсацій (який зараз називають клапанним) він описав у статті 1926 року. --Olvin (обговорення) 07:56, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Класичний графік (період 6,22). Горба на спаді практично нема.
    Період 6,8 діб. На спаді помітна опуклість.
    Період 7,5 діб. Виражений горб.
    Період 7,6 діб. Горб більшає та наближається до максимуму.
  6. «Більшість цефеїд були відомі завдяки характерним формам кривих блиску зі швидким зростанням яскравості та горбом, але деякі з більш симетричними кривими блиску були відомі як Близнюки на честь прототипу ζ Близнят[1][2]»
    Я переглянув обидва наведені джерела:
    • У першому (тези дисертації 2014 року) сказано, що зорі з симетричними кривими блиску називають s-цефеїдами (англ. Their increased symmetry is responsible for their title as s-Cepheids). Назва «Близнюки» там взагалі не згадується.
    • У другому (книга 1903 року) сказано, що всі зорі такого типу зручно позначити цефеїдами чи гемінідами (англ. their members may conveniently be designated Cepheid and Geminid variables). Про класифікацію за формою кривої блиску там не йдеться (воно й зрозуміло - така класифікація була розроблена набагато пізніше).
    Тобто, тут змішалися:
    • помилка перекладу з англійської: англ. Geminids слід перекладати як «гемініди», а не «Близнюки» (назва сузір'я Близнят англійською — Gemini);
    • оригінальне дослідження в англійській вікі, яке анітрохи не замислюючись (і не заглядаючи в джерела), змавпували в українську.
    До того ж: в англійській вікі джерела подано до кожного твердження окремо, а в перекладі українською джерела перенесено в кінець абзацу (в англійській посилання [1] наведено до попереднього речення). Не треба так робити — якщо вже перекладаєте не заглядаючи в джерела, то хоч зберігайте посилання там, де вони стоять в оригіналі. --Olvin (обговорення) 16:40, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  7. Незрозумілості з амплітудою пульсацій: у вступі вказано від 0.5 до 2.0, в тексті - від 1.0 до 2.0. А ще не вказано якої зоряної величини - абсолютної чи видимої. Мабуть абсолютної, та все ж.--Звірі (обговорення) 17:54, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Амплітуду пульсацій визначають за спостереженнями, тобто, у видимій зоряній величині. Але різниця між максимумом та мінімумом буде однаковою (що для абсолютних величини, що для видимих), тому для визначення амплітуди це не має значення (і не уточнюється). --Olvin (обговорення) 19:19, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    Так дійсно, різниця буде однакова в абсолютної і видимої величини. Плужанув, вибачте)--Звірі (обговорення) 08:37, 10 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  8. На жаль не бачу жодного джерела як окремого джерела, а не як виноски. Не кажучи вже про україномовне. Адже є підручники, монографії, енциклопедії, статті де можна прочитати про цефеїди в загальному? Навіть українською є, я ж знаю.--Звірі (обговорення) 17:52, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
  9. Хороша стаття, але є пару зауважень: діаграму "Залежність період — світність для цефеїд двох типів" варто було б перекласти українською, і не вистачає графіків блиску цифеїд. Наприклад, там де пишеться "У класичних цефеїд із періодами 6—20 діб на кривих блиску іноді помітно невеликий горб під час спадання яскравості" — хотілося б бачити графік, як саме цей горб призводить до утворення двох максимумів, бо не в усіх таке хороше візуальне мислення. Аналогічно там де говориться про бімодальні цифеїди. Та і для "звичайних" цифеїд добре було б мати такий графік. У вікікомонз є купа якихось — https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Light_curves_(astronomy) — може серед них є і такі що належать цифеїдам? --BogdanShevchenko (обговорення) 20:03, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
    "хотілося б бачити графік, як саме цей горб призводить до утворення двох максимумів"
    Щоб був саме саме подвійний максимум - такого не Commons не знайшов.
    Хоча появу горба та його наближення до максимуму проілюструвати якось можна. Не знаю, чи буде зрозуміло.
    Більше таких графіків є тут, але вони захищені авторським правом. Зокрема, там й є приклад із подвійним максимумом (P=8,77), якщо цікаво. Можна якось написати в статті, що там-от є наочні ілюстрації?
    Варто б іще дописати, що зі збільшенням періоду понад десять діб, горб "переповзає" через максимум і спостерігається вже на підйому блиску. --Olvin (обговорення) 21:28, 9 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кандидати_в_добрі_статті/Архів/2023-12-29&oldid=42393460