Вікіпедія:Перейменування статей/Діпфейк → Дипфейк
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Діпфейк → Дипфейк[ред. код]
Згідно правила дев'ятки після д в іншомовних словах має писатися літера и. Але через те що написання через і досить поширене, подумав, що краще зробити це через обговорення.--BogdanShevchenko (обговорення) 23:09, 10 листопада 2023 (UTC)
- Пропозиція обґрунтована. Перейменовуйте, але залиште перенаправлення, бо помилка буде дуже поширеною. Думаю, не тільки я чую en:wikt:deep як "діп". Alessot (обговорення) 08:04, 11 листопада 2023 (UTC)
- такі перейменування завжди залишають (і це ж не обговорення щодо вилучення), рекомендовано ще ставити шаблон {{перенаправлення з помилки}} --『Shiro Neko』Обг. 08:58, 11 листопада 2023 (UTC)
- Ну, ви чуєте правильно, в англійській дійсно там і, можна за мфа перевірити. Але правила наполягають на и в українській. --BogdanShevchenko (обговорення) 10:23, 11 листопада 2023 (UTC)
За Дипфейк, проте є джерела і на Діпфейк (ua.korrespondent) і на Дипфейк (ain.ua), тож це скоріше різні підходи, як то Фрілансер/Фрилансер, але на мою думку писати через "і" буде помилкою як лімонад замість лимонад... — Дзмій (обговорення) 09:24, 11 листопада 2023 (UTC)
Проти Ніяка це не помилка, не може бути помилки у неологізмі, який ще навіть орф. словниках не встигли зафіксувати. Орієнтватися слід на вживання в АД, де зараз переважає варіант "діпфейк": Дія.Освіта[1], Центр протидії дезінформації[2], Форбс Україна[3], BBC News Україна[4], Радіо Свобода[5][6], Громадське радіо[7], Громадське[8], Голос Америки[9], Академія викладачів журналістики[10], Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України[11], Академія Української преси https://www.aup.com.ua/uploads/DEEPFAKES_FNF_AUP_2020.pdf, Інститут масової інформації[12], Центр демократії та верховенства права[13], Діпфейк в контексті декларації про майбутнє інтернету, Діпфейк і постправда як сучасні передвиборчі технології, Медіаграмотність як ключова навичка ХХІ століття, Перцептивні і когнітивні контексти візуальних маніпуляцій в медіа, Трансформації портретування в комунікативному просторі культури на рубежі ХХ–ХХІ століття, і ще багато інших. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:55, 12 листопада 2023 (UTC)
- Так правило дев'ятки саме неологізмів і стосується, хіба ні? Воно — частина чинного Правопису, й виключення для цього терміну в ньому немає. До того ж, в нас надто люблять тягнути неологізми через зіпсований телефон російської мови, тоді як у первинній англійській мові цього терміну звук «d» твердий. З повагою, --Olexa Riznyk (обговорення) 16:16, 12 листопада 2023 (UTC)
- Зазначу, що варіант "дипфейк" теж зустрічається досить широко:
- ВУЕ
- Факти
- Європейська правда
- Детектор-медіа
- Інститут масової інформації
- AIN
- Speka
- І багато інших --BogdanShevchenko (обговорення) 18:56, 12 листопада 2023 (UTC)
- Варто зазначити, що жодне з джерел на які посилається ВУЕ не пише "дипфейк" (Вальорска А. Діпфейк та дезінформація, Найдьон Я. П. Порнографічні діпфейки як сучасний прояв кіберзлочинності, Що таке діпфейк? // Дія. Цифрова освіта), це вже про щось каже. Факти вживають і діпфейк, так само Інститут масової інформації (1, 2) та АІН (1, 2). В зв'язку з останніми новинами слово використовується усе частіше. В джерелах переважає варіант "діпфейк", зокрема в наукових статтях, посилання давав вище. Гугл тест (з параметромм "сторінки лише українською"): "діпфейк" - приблизна кількість результатів: 40 400 (0,27 с); "дипфейк" - приблизна кількість результатів: 24 500 (проте, тут всеодно індексуються російськомовні статті, а також автопереклад). Більше повторювати про перевагу одного над іншим не бачу сенсу, пропоную просто почекати підсумку. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:01, 13 листопада 2023 (UTC)
- Щодо "правила дев'ятки", яке чомусь вважається постулатом і ледве не догматом, можна почитати ось це, на мій погляд ґрунтовне дослідження: 1) „Так зване «правило дев’ятки» на сьогодні, мабуть, найсуперечніше і найспірніше в українській мові. Що це, власне, таке і звідки взялося? Слід сказати, що досі нема обґрунтування цього правила, хоча йому вже сто років. Міріяда нинішніх українських фахових філологів якось не надто переймається такими дрібними проблемами. Ну, є правило. Звідки і чому виникло – не відомо, але раз є, то хай собі буде. Хоча є декілька статтей, присвячених його появі. ... Отже, можна підбити деякі проміжні підсумки: жодної підстави для виділення цієї дев’ятки не було (тобто з таким же успіхом можна було б вибрати інші приголосні, або взагалі всі, або жодної). Пояснення такого вибору, якщо й було, то десь загубилося. Але є тенденція (на рівні правописців) поступово це правило розширювати, бо сказавши «а» (завівши це правило для частини слів), хочеш-не-хочеш, треба якось улогічнити його, поширивши на інші слова, зокрема на власні назви).“ Цікаві думки також були висловлені тут https://lingvoforum.net/index.php?topic=105216.0. Але варто пам'ятати, що ця сторінка не для обговорення цього правила. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:07, 13 листопада 2023 (UTC)
- Все ж, змінювати правопис — то не наша компетенція, ми можемо лише спиратися на нього --BogdanShevchenko (обговорення) 11:16, 15 листопада 2023 (UTC)
- Щодо "правила дев'ятки", яке чомусь вважається постулатом і ледве не догматом, можна почитати ось це, на мій погляд ґрунтовне дослідження: 1) „Так зване «правило дев’ятки» на сьогодні, мабуть, найсуперечніше і найспірніше в українській мові. Що це, власне, таке і звідки взялося? Слід сказати, що досі нема обґрунтування цього правила, хоча йому вже сто років. Міріяда нинішніх українських фахових філологів якось не надто переймається такими дрібними проблемами. Ну, є правило. Звідки і чому виникло – не відомо, але раз є, то хай собі буде. Хоча є декілька статтей, присвячених його появі. ... Отже, можна підбити деякі проміжні підсумки: жодної підстави для виділення цієї дев’ятки не було (тобто з таким же успіхом можна було б вибрати інші приголосні, або взагалі всі, або жодної). Пояснення такого вибору, якщо й було, то десь загубилося. Але є тенденція (на рівні правописців) поступово це правило розширювати, бо сказавши «а» (завівши це правило для частини слів), хочеш-не-хочеш, треба якось улогічнити його, поширивши на інші слова, зокрема на власні назви).“ Цікаві думки також були висловлені тут https://lingvoforum.net/index.php?topic=105216.0. Але варто пам'ятати, що ця сторінка не для обговорення цього правила. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:07, 13 листопада 2023 (UTC)
- Варто зазначити, що жодне з джерел на які посилається ВУЕ не пише "дипфейк" (Вальорска А. Діпфейк та дезінформація, Найдьон Я. П. Порнографічні діпфейки як сучасний прояв кіберзлочинності, Що таке діпфейк? // Дія. Цифрова освіта), це вже про щось каже. Факти вживають і діпфейк, так само Інститут масової інформації (1, 2) та АІН (1, 2). В зв'язку з останніми новинами слово використовується усе частіше. В джерелах переважає варіант "діпфейк", зокрема в наукових статтях, посилання давав вище. Гугл тест (з параметромм "сторінки лише українською"): "діпфейк" - приблизна кількість результатів: 40 400 (0,27 с); "дипфейк" - приблизна кількість результатів: 24 500 (проте, тут всеодно індексуються російськомовні статті, а також автопереклад). Більше повторювати про перевагу одного над іншим не бачу сенсу, пропоную просто почекати підсумку. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:01, 13 листопада 2023 (UTC)
Утримуюсь Пропоную йти від етимології. Зазначене слово походить від англійського англ. deepfake, де англ. deep означає «глибокий», «глибинний» «заглиблений», а також, в певних контекстах «серйозний», «міцний», «сильний» ... І в британській і в американскій вимові вимовляється як |diːp| (діп — із пом'якшеним «д»). Вимову |dɪp| (дип — із твердим д] має інше англійське слово. англ. dip. --Perohanych (обговорення) 13:33, 17 листопада 2023 (UTC)
- правопис почитайте щодо передачі іншомовного звуку /i/… тоді може не буде таких прикладів, які ґрунтуються чи не на уважності чи на незнанні правопису. Крім того Ваш аргумент не ґрунтується на мовознавстві, а лише на власних поглядах. --『Shiro Neko』Обг. 13:36, 17 листопада 2023 (UTC)
- Передача |diːp| через «дип» виглядає щонайменше дивною. Не плутайте звук /i/ зі звуком /i:/, а літеру «i» в англійській мові з літерами «ee», або «ea». Жоден правопис не здатен охопити всього багатства і розноманітності мови. А спроби загнати мову у прокрустове ложе правопису збіднюють мову. Пропоную звернутися з цього питання до Інституту української мови. --Perohanych (обговорення) 13:56, 17 листопада 2023 (UTC)
- очевидно, що ІУМ скаже, що треба передавати дипфейк. Для чого турбувати ІУМ для кожного випадку? Для Вас виглядає дивною дипфейк вимова, але дивною не виглядає вимова дизель… а джерела будуть? --『Shiro Neko』Обг. 15:19, 17 листопада 2023 (UTC)
- Передача |diːp| через «дип» виглядає щонайменше дивною. Не плутайте звук /i/ зі звуком /i:/, а літеру «i» в англійській мові з літерами «ee», або «ea». Жоден правопис не здатен охопити всього багатства і розноманітності мови. А спроби загнати мову у прокрустове ложе правопису збіднюють мову. Пропоную звернутися з цього питання до Інституту української мови. --Perohanych (обговорення) 13:56, 17 листопада 2023 (UTC)
- правопис почитайте щодо передачі іншомовного звуку /i/… тоді може не буде таких прикладів, які ґрунтуються чи не на уважності чи на незнанні правопису. Крім того Ваш аргумент не ґрунтується на мовознавстві, а лише на власних поглядах. --『Shiro Neko』Обг. 13:36, 17 листопада 2023 (UTC)
- Утримуюсь. Очевидно, що це слово Варваризм, який ще не увійшов у словники, тому не впевнений, що можна застосовувати до нього правила української мови. --yakudza 00:02, 18 грудня 2023 (UTC)
- За, відповідно до правила дев'ятки. Або можна перекласти — як «глибокий фейк» / «глибока підробка». --Рассилон 23:01, 8 березня 2024 (UTC)
Примітки[ред. код]
- ↑ Що таке діпфейк? / Дія.Освіта. osvita.diia.gov.ua. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Для чого російська пропаганда використовує діпфейк В.Залужного | Центр протидії дезінформації (укр.). 9 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Індустрія діпфейк-порно на підйомі – висновок дослідження «ШІ-порно без згоди», яке опублікувало видання WIRED. Жертвам такого цифрового контенту не до сексу. Як зупинити епідемію — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 20 жовтня 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Воскресити мертвих: як MyHeritage "оживляє" пращурів за допомогою діпфейку. BBC News Україна (укр.). Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (2 березня 2022). Росія може створити діпфейк з Зеленським про капітуляцію України – Центр стратегічних комунікацій. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (6 липня 2018). Технологія діпфейку стане найсучаснішою інформаційною зброєю – Associated Press. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Як розпізнати діпфейк та не дати ворогу ввести себе в оману?. Громадське радіо (укр.). Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ В ефірі «Україна 24» показали фейкове повідомлення Зеленського про «капітуляцію». hromadske.ua (укр.). 16 березня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Діпфейк - нова політична та економічна зброя. Відео (укр.), 12 лютого 2020, процитовано 12 листопада 2023
- ↑ Діпфейки та дезінформація: що це, як регулювати і як боротися?. Академія викладачів журналістики (укр.). 13 серпня 2021. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Увага! Велика загроза, що Росія використає діпфейк про капітуляцію України – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Росія використає діпфейк про капітуляцію України – Центр протидії дезінформації. imi.org.ua (укр.). Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Дезінформація та штучний інтелект: (не)видима загроза сучасності - Центр демократії та верховенства права. Центр демократії та верховенства права - (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
Підсумок[ред. код]
Відповідно до правопису § 129. англійське deepfake потрібно писати через и, тобто дипфейк. Попри те, що перевага у вжитку на стороні поточної назви, втім усталеність цього варіанту не доведено, бо існують також багато джерел, які вживають запропоновану назву. Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 11:16, 9 березня 2024 (UTC)
- Дивне перейменування. Перевага за варіантом з "і", хіба статті не мають мати найбільш впізнавані для читачів назви? "багато джерел, які вживають запропоновану назву" — наскільки послідовно? Якщо ви читали аргументи і маєте на увазі ті джерела, то знаєте. Повторю про всяк випадок, жодне з джерел на які посилається ВУЕ не пише "дипфейк" (Вальорска А. Діпфейк та дезінформація, Найдьон Я. П. Порнографічні діпфейки як сучасний прояв кіберзлочинності, Що таке діпфейк? // Дія. Цифрова освіта), це вже про щось каже. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:27, 9 березня 2024 (UTC)