Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІВАН РОСТИСЛАВИЧ, Іван Ростиславич Берладник

ІВАН РОСТИСЛАВИЧ, Іван Ростиславич Берладник (р. н. невід. — 1161) — князь звенигородський, син перемишльського кн. Ростислава Володаревича. Після смерті батька (1129) одержав від дядька, звенигородського кн. Володимирка Володаревича, який посів Перемишльське князівство, Звенигородське князівство. 1145 на запрошення віча Галича (давнього), куди Володимирко Володаревич 1141 переніс резиденцію, посів галицький князівський трон, однак протримався на ньому лише три тижні (див. Галицькі повстання 12 століття). Вирвавшись із обложеного Володимирком Галича, І.Р. подався на Дунай, до Берладі, а звідти до Києва, до вел. кн. київ. Всеволода Ольговича. Тому літописці називають цього князя-ізгоя Іваном Берладником. Існує хибна думка, ніби І.Р. княжив у Берладі. Єдиною підставою для неї служить опубл. в 1860-ті рр. румун. ученим А.Хиждеу «Грамота Івана Ростиславича Берладника 1134 р.», що, як доведено пізніше, була фальсифікатом.

По смерті Всеволода (серп. 1146), при якому перебував І.Р. і який відмовився видати його Володимиркові, перейшов до черніг. кн. Святослава Ольговича і став князем-найманцем (служилим). На поч. 1147, взявши за службу в Святослава 200 гривен срібла (див. Гривна давньоруська) і 12 гривен золота, І.Р. перейшов до смоленського кн. Ростислава Мстиславича. Влітку 1149 почав служити суздальському і ростовському кн. Юрію Долгорукому. 1157 на вимогу галицького кн. Ярослава Володимировича був приведений у кайданах із м. Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ) до Києва, але митрополит та ігумени монастирів заступилися за І.Р., і Юрій змушений був повернути його назад. На зворотному шляху його відбив черніг. кн. Ізяслав Давидович. 1158 Ярослав знову вимагав видачі І.Р. у київ. князя, яким тоді був Ізяслав Давидович. Той відмовив, а І.Р. пішов до половців, закликав їх на допомогу, зібрав 6000 берладників і атакував галицький рубіж на р. Дністер, але не досяг успіху. Він не дозволив половцям розграбувати галицьке м. Ушиця, і ті залишили його. Тоді І.Р. повернувся до Києва. У груд. 1158 волин. кн. Мстислав Ізяславич вигнав Ізяслава Давидовича з Києва. Втративши підтримку, І.Р. знову подався на пд. 1159 берладники, мабуть, під його проводом, заволоділи київ. портом Олешшя на Дніпрі. 1161 І.Р. отруїли у візант. м. Солунь (нині м. Салоніки, Греція), ймовірно, люди Ярослава Володимировича.

Література

• Соболевский А.И. Грамота князя Ивана Ростиславича Берладника 1134 г. В кн.: Труды VIII Археологического съезда, т. 2. М., 1895;
• Толочко П.П. Історичні портрети. К., 1990.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: М.Ф. Котляр.; url: http://history.org.ua/?termin=Ivan_Rostyslavovych; том: 3