Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ — н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Розташов. у Києві. Заснований 1926 у Харкові (з філією в Києві) в системі Наркомосу УСРР як Ін-т Тараса Шевченка, який 1933 був переданий у відання ВУАН і реорганізований в НДІ Тараса Шевченка. Через три роки харків. склад ін-ту було об’єднано з київ. філією, приєднано Літ. комісію Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів і 1936 в системі АН УСРР ств. Ін-т укр. літ. ім. Т.Шевченка (від 1952 — Ін-т літ. ім. Т.Шевченка АН УРСР, від 1991 — Ін-т літ. ім. Т.Шевченка АН України, від 1994 — сучасна назва).

Від часу заснування ін-т очолювали Д.Багалій (1926—32), Є.Шабліовський (1934—35), П.Тичина (1936—38; 1942—43), О.Білецький (1939—41; 1944—61), М.Шамота (1961—78), І.Дзеверін (1978—91). Від 1991 дир. ін-ту є М.Жулинський.

Серед фундаментальних праць ін-ту: створені в різні періоди історії укр. літ. від найдавніших часів до наших днів хрестоматії критичних матеріалів, Повне зібр. тв. Т. Г. Шевченка (т. 1—6), 50-томне зібр. тв. І.Франка (Держ. премія УРСР ім. Т.Шевченка, 1988), 12-томник Лесі Українки, 8-томник Г.Квітки-Основ’яненка, 20-томник М.Рильського, 12-томник П.Тичини, «Шевченківський словник» (т. 1—2, Держ. премія УРСР ім. Т.Шевченка, 1980), «Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті» (т. 1—5), «Історія української літератури ХХ ст.» (Держ. премія України ім. Т.Шевченка, 1996).

Скарбом загальнонац. значення є рукописний фонд ін-ту, що налічує понад 100 тис. одиниць зберігання — рукописи укр. митців від 14—16 ст. до наших днів.

Нині в ін-ті — 119 науковців. З-поміж них такі відомі вчені, як академіки НАН України І.Дзюба, Д.Затонський; члени-кореспонденти НАН України В.Дончик, Н.Крутікова, Д.Наливайко, Г.Сивокінь, Т.Гундорова; 20 д-рів і 45 канд. філол. наук. Ін-т має відділи: 1) рукописних фондів та текстології; 2) шевченкознавства; 3) давньої укр. літ.; 4) нової укр. літ.; 5) укр. літ. 20 ст.; 6) зарубіжних літ. і компаративістики; 7) теорії літ. та Львів. від-ня ін-ту.

В ін-ті працюють 2 спеціалізовані вчені ради із захисту канд. і докторських дисертацій, наук.-координаційна рада «Класична спадщина і сучасна художня література», видається ж. «Слово і час» (разом зі Спілкою письменників України; заснований у січ. 1957, до 1990 — «Радянське літературознавство») та з 2000 — журнал наук. досліджень з питань зарубіжної літ. «Вікно у світ».

Література

• Микитась В. На світанку створення Інституту літератури. «Слово і час», 1995, № 1; УЛЕ, т. 3. К., 1995; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України. 1926–1996. К., 1996; Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури. К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Г.М. Бурлака, Л.Ф. Шепель.; url: http://history.org.ua/?termin=Inst_lit_im_Shevchenka_NAN_Ukr; том: 3