Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ

ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ (справжні ім’я та прізв. — Іоанн Желізо; бл. 1551—10.11(28.10).1651) — церк. діяч, письменник. Канонізований РПЦ (див. Канонізація). Дні пам’яті святого — 6 трав., 28 серп., 28 жовт. (усі дати за ст. ст.). Н. в Галичині. В описі його житія, складеному учнем І.П. ієромонахом Досифеєм, стверджується, що Іов родом із покутських місць (див. Покуття), батьків правовірних і христолюбивих. Прийняв чернецтво, а згодом схиму в Угорницькому Спасо-Преображенському монастирі в 20-річному віці. На прохання кн. В.-К.Острозького переїхав до Дубнівського Хрестовоздвиженського монастиря, де братія обрала його ігуменом. 1604 таємно покинув Дубнівський монастир після 20-ти років ігуменства і оселився у печері на Почаївській горі. Але недовго йому довелося проводити самотницьке життя. Братія монастиря, відчувши велику духовну силу І.П., обрала його ігуменом Свято-Успенського Почаївського монастиря (див. Почаївська Свято-Успенська лавра), який він очолював до кінця життя. Йому приписують авторство зб. «Пчола Почаївська», де прославляється бідність, а чернече життя подається як ідеальне для спасіння людини.

П. у м. Почаїв.

Література

• Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576–1636). К., 1990; Філософія Відродження на Україні. К., 1990.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: М.В. Кашуба.; url: http://history.org.ua/?termin=Iov_Pochaicsky; том: 3