Канонізація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каноніза́ція (від грец. κανονίζω — регулювати, визначати, узаконювати) — багатозначний термін.
в християнстві [ред.]
- в католицькій та православній Церквах - процес зарахування кого-небудь до лику святих. Зарахування до лику святих означає, що Церква свідчить про близькість цих людей до Бога і молиться їм, як своїм покровителям.
У практиці православних Церков органом, повноважним прославляти чи інша особа у лику святих, є звичайно вищий законодавчий орган цієї помісної Церкви, тобто Помісний Собор або Синод.
За правилами католицької церкви, процес зарахування до лику святих зазвичай починається не раніше, ніж через п'ять років після смерті людини. Поряд з канонізацією розрізняють також беатифікацію - зарахування до лику блаженних. Розмежування між беатифікацією і канонізацією було введено в 1642 році папою римським Урбаном VIII.
в літературознавстві [ред.]
- Приведення варіантів раннього тексту до єдиного стандарту
- Компіляція єдиного авторитетного тексту з розрізнених джерел (напр. в статтях канон, біблеїстика, китайські класичні тексти)
