Ігумен

Ігумен (англ. hegumen, гр. ἡγούμενος — той, що веде, йде попереду), жінка — ігуменя.

1) сан ченця, наступний після ієродиякона та ієромонаха;
2) у православній церкві настоятель монастиря, голова Духовного собору («собору старців») — керівничого органу у великих чоловічих монастирях.

У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій ігумен не обов’язково був священиком, пізніше обирався лише з ієромонахів.

Див. також

• Архімандрит
• Єпископ

Джерела

• Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін.— К. : Наук. думка, 2003— ISBN 966-00-0632-2 Т. 1 : А—В.— 2003.— 688 с. : іл.— ISBN 966-00-0734-5 — С. 413.

Це незавершена стаття про Православ'я. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.