Ігумен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігумен (англ. hegumen, гр. ἡγούμενος — той, що веде, йде попереду), жінка — ігуменя.
1) сан ченця, наступний після ієродиякона та ієромонаха;
2) у православній церкві настоятель монастиря, голова Духовного собору («собору старців») — керівничого органу у великих чоловічих монастирях.
У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій ігумен не обов’язково був священиком, пізніше обирався лише з ієромонахів.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін.— К. : Наук. думка, 2003— ISBN 966-00-0632-2 Т. 1 : А—В.— 2003.— 688 с. : іл.— ISBN 966-00-0734-5 — С. 413.
|
|||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
