Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІРЧАН Мирослав

ІРЧАН Мирослав (справжні прізв., ім’я та по батькові — Баб’юк Андрій Дмитрович; ін. псевдоніми — Абба, Б’юк, І.Мірко, Юрко Ропша та ін.; 14.07. 1897—03.11.1937) — поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, історик, видавець. Н. в с. П’ядики (нині село Коломийського р-ну Івано-Франк. обл.). Із селян-бідняків. Із 7 років почав складати пісні. Навчався в коломийській г-зії, закінчив учительську семінарію у Львові (1914), тоді ж став друкуватися. Від початку Першої світової війни 1914 пішов добровольцем до Легіону українських січових стрільців. 1917 видав у Львові першу книгу нарисів і новел «Сміх Нірвани». В лют. 1920 перейшов з Української Галицької армії до Червоної армії (див. Радянська армія), де служив у складі 1-ї галицької бригади червоних УСС (див. Червона Українська Галицька армія). 1922—23 вчився в ун-ті (Прага). З осені 1923 — у Вінніпезі (Канада) редагував прокомуністичні журнали «Робітниця» і «Світ молоді», активно друкувався, надсилав дописи до УСРР. Секретар філії «Гарту», засн. і режисер робітничо-театр. студії. 1929 повернувся до України. В Харкові очолив літ. об’єднання «Західна Україна», редагував його однойменний орган і ж. «Сільський театр». Працював над історією канад. робітн. руху. Заарештований 1933 як «агент німецького фашизму» за контрреволюц. діяльність у «Західній Україні». Страчений на Соловках.

Твори І. було заборонено видавати, а вже видрукувані вилучено з бібліотек. Реабілітований 1956. Автор бл. 25 книжок прози, 13 п’єс (у т. ч. 2 — для дітей), спогадів («Трагедія 1 травня», 1923; «В бур’янах», 1925), віршів, літературознавчих статей та перекладів з нім., польс., рос. та чеської мов. Окремі твори І. перекладено болг., словац., чеською та ін. мовами.

Твори

Вибрані твори, т. 1–2. К., 1958; 1987; Избранное. М., 1958; Твори, т. 1–2. К., 1987; Червоне озеро (Фрагменти з роману). «Радянське літературознавство», 1965, № 10; Плацдарм: П’єса. К., 1966; «Дні мої проходять у горінні…»: З неопублікованих листів Мирослава Ірчана. «Дніпро», 1987, № 10; Хто такі УСС? Івано-Франківськ, 1997.

Література

• Лейтес А., Яшек М., Ірчан М. В кн.:
• Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917–1927), т. 1. Х., 1928;
• Кравчук П. Літературна і громадська діяльність М.Ірчана в Канаді. «Вітчизна», 1957, № 6;
• Маркевич О.В., П’ятигорова Г.І. Мирослав Ірчан і революційний рух у Галичині. «Радянське літературознавство», 1958, № 5;
• Тарновський М. Мирослав Ірчан, яким я його знав. «Жовтень», 1960, № 5; Мирослав Ірчан: Бібліографічний покажчик. К., 1961;
• Кобзей Т. Про одну повчальну трагічну історію. «Слово» (Нью-Йорк), 1964, зб. 2;
• Лобай Д. Мирослав Ірчан у Канаді. Там же;
• Кравчук П.І. Історичні праці Мирослава Ірчана. «УІЖ», 1967, № 7;
• Антонюк Є.М. Діяльність Мирослава Ірчана як голови Спілки революційних письменників «Західна Україна». «Українське літературознавство», 1973, вип. 18;
• Винниченко В. Щоденник, т. 2. Едмонтон–Нью-Йорк, 1983;
• Кравчук П.І. Мирослав Ірчан – історик. В кн.:
• Кравчук П.І. Мої друзі і знайомі. К., 1986;
• Романенчук Б. Літературна Коломия. В кн.: Коломия й Коломийщина. Філадельфія, 1988;
• Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. К., 1997;
• Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 рр.). К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Г.П. Герасимова.; url: http://history.org.ua/?termin=Irchan_M; том: 3