Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІСАЄВИЧ Дмитро Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ІСАЄВИЧ Дмитро Григорович (08.11.1889—17.01.1973) — громад. та політ. діяч, журналіст. Батько Я.Ісаєвича. Н. в с. Велицьк (нині село Ковельського р-ну Волин. обл.) в сім’ї священика. Навч. в духовному уч-щі в Кременці та Житомир. духовній семінарії. Закінчив екон. ф-т Петерб. політех. ін-ту. Під час Лютневої революції 1917 — організатор укр. мітингів і маніфестацій у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург).

Один із лідерів Української партії соціалістів-революціонерів, входив до ЦК УПСР, ЦК Селянської спілки. Чл. Української Центральної Ради і Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради), співпрацівник газ. «Народна воля». В листоп. 1917 обраний депутатом Всеросійських Установчих зборів. 22 квіт. 1918 призначений чл. укр. делегації на переговорах з РСФРР. Від січ. 1919 — екон. радник укр. делегації на Паризькій мирній конференції 1919—1920. У черв. 1919 брав участь у роботі Міжнар. кооп. конгресу в Парижі (Франція), де виступив із доповіддю «Українська кооперація», був учасником переговорів про вступ Укр. кооп. союзу до Міжнар. кооп. альянсу.

На еміграції мешкав у Чехословаччині, деякий час працював в Українському соціологічному інституті в Празі. Чл. закордонного представництва УПСР, очолював групу Сел. спілки, делегат від УПСР на конгресі Соціаліст. трудового інтернаціоналу. 1930 повернувся на Волинь, працював журналістом у Луцьку. Згодом, не бажаючи співробітничати з польс. владою, оселився в рідному селі, займався госп-вом.

П. у м. Стрий.

Література

[ред. код]
  • Дорошенко Д. Історія України, 1917–1923 рр., т. 1. Ужгород, 1932; Українська Центральна Рада: Збірник документів і матеріалів, т. 1–2. К., 1996–97;
  • Верстюк В.В., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.

Джерела

[ред. код]

Автор: Т.С. Осташко.; url: http://history.org.ua/?termin=Isaevych_D; том: 3