Кременець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кременець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон |  Тернопільська область |
||||
| Район/міськрада | Кременецький район | ||||
| Код КОАТУУ | 6123410100 | ||||
| Засноване | перша писемна згадка — 1226 р. | ||||
| Магдебурзьке право | 1431 р. | ||||
| Населення | 20350 | ||||
| Площа | 31 км² | ||||
| Поштові індекси | 47003 | ||||
| Координати | 50°07′ пн. ш.; 25°43′ сх. д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Кременець | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 218 км | ||||
| - автошляхами | 75 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Міський голова | Леонід Святославович Кічатий | ||||
Кременець — місто в Тернопільскій області, адміністративний центр Кременецького району. Населення 22 тис. (2001).
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] Перші згадки
За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована ще за дохристіянських часів у VIII—IX століттях і існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, Кременець ввійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець є у польськіх енциклопедичних словниках під 1064 роком. У 2007 році в центрі старовинного міста археологи розкопали залишки давньої будівлі, датованої Х століттям.
[ред.] 13 — 15 століття
У давньоруських літописах Кременець був вперше згаданий під 1226 роком, коли тогочасний володар замку Мстислав Удатний вщент розбив під містом угорські війська короля Андрія ІІ.
Хан Батий з великою монгольською ордою взимку 1240-41 років підійшов до міста, але, на відміну від майже усіх інших фортець, не зміг здобути Кременецького замку і сусіднього укріплення Данилова, заснованого князем Данилом Галицьким. Під час багатьох спустошень краю татаро-монголами замок у Кременці їм не вдавалося здобути.
Пізніше, у 1255 році, під Кременцем війська Данила Галицького розбили татарські загони хана Куремси. Нажаль, через 6 років, у 1259 році рідному брату Данила — руському князю Васильку довелося знищити фортецю в Кременці за умовами угоди з ханом Бурундаєм. Укріплення було відбудоване лише за часів правління Мстислава Даниловича у кінці XIII століття.
Магдебурзьке право місту було надане у 1431 році великим князем литовським Свидригайло. У цей час в місті почали селитися євреї. Численність єврейського населення Кременця збільшилася до 240 осіб (48 дворів) в 1552 році до 500 у 1578 році і 854 (15% загального населення) у 1629 році.
[ред.] 16 — 17 століття
Король польскій і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво укріпила замок, який на той час мав три вежі і досить високі стіни з гарматами. В середині замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівниці тощо.
Восени 1648 року козацький полковник Максим Кривоніс підійшов з військом до Кременецького замку і взяв його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, а замок повністю зруйновано, єврейське населення дуже постраждало від звірячих знущань козаків.[1] З того часу Кременецька твердиня вже не була відбудована.
На сьогодні від замку збереглися руїни надворотньої вежі з готичним арковим проїздом, деякі залишки мурів і стін та «Вежа над новим домом».
[ред.] 19 — 20 століття
У 1819 р. в Кременці створено ліцей — вищий навчальний заклад, що за програмою прирівнювався до Віленського університету. Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі бібліотеки ліцею у 1834 р. був створений Київський університет. В 1897 році єврейська громада Кременця налічувала 6539 осіб (37% населення).
[ред.] Сучасність
У 1991 році у Кременці був створений ліцей, що з 2002 року має назву Кременецький ліцей імені У. Самчука. Ліцеєм укладено договір по обміну учнями з республікою Польща (місто Каліш). Ця програма успішно проводиться вже 3 роки, що дає великі перспективи учням для кращого вивчення польської мови та практики її закордоном.
Учні мають можливість навчання у за такими профілями: фізично-математичний; філологічний та суспільно-гуманітарний. Учням 11-х класів надається можливість для вступу до найкращих ВУЗів Тернопільської області на пільговій основі.
День міста 20 травня.
[ред.] Населення
[ред.] Визначні місця та пам'ятки архітектури
В межах міста визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліту до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї.
У місті діє свій районний краєзнавчий музей
[ред.] Відомі уродженці міста
- Віктор Морозов — український співак, перекладач.
- Юліуш Словацький — польський поет і драматург.
- Марк Кац — львівський математик, представник Львівської математичної школи, колега Станіслава Уляма.
- Ісаак Стерн — американський скрипаль.
- Юрій Покальчук — український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук.
[ред.] Джерела і посилання
| У Вікіпедії є портал |
- Сайт Міста
- Кременець і район
- Кременець (фото та описи)
- Знай свій край. Фотоальбоми (Кременець, гора Бона, Радивилів, Броди, Дубно та ін.)
- КРЕМЕНЕЦЬ: ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ІСТОРІЯ НА ЗАМКОВІЙ ГОРІ
- Кременець: фотоальбом
- Кременец. Электронная еврейская энциклопедия.(рос.)
- Вірші про Кременець на сайті «Жнибороди - Бучаччина - Тернопілля»
[ред.] Примітки
|
Міста і смт Тернопільської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Бережани · Борщів · Бучач · Заліщики · Збараж · Зборів · Копичинці · Кременець · Ланівці · Монастириська · Підгайці · Почаїв · Скалат · Теребовля · Тернопіль · Хоростків · Чортків · Шумськ | |
| Смт: | Велика Березовиця · Великі Бірки · Вишнівець · Гримайлів · Гусятин · Дружба · Заводське · Залізці · Золотий Потік · Козлів · Козова · Коропець · Мельниця-Подільська · Микулинці · Підволочиськ · Скала-Подільська · Товсте | |
 Населені пункти Кременецького району |
||
|---|---|---|
| Міста: | Кременець • Почаїв | |
| Села: | Андруга • Бакоти • Башуки • Білокриниця • Богданівка • Бонівка • Борщівка • Будки • Валигори • Велика Горянка • Великі Бережці • Весела • Веселівка • Волиця • Гаї • Горинка • Града • Двірець • Діброва • Дунаїв • Духів • Жолоби • Затишшя • Зеблози • Іванківці • Івання • Іква • Катеринівка • Кімнатка • Колосова • Комарин • Комарівка • Крижі • Крутнів • Куликів • Кушлин • Лідихів • Лішня • Лопушне • Лосятин • Мала Горянка • Малі Бережці • Мисики • Млинівці • Новий Кокорів • Новий Олексинець • Очеретне • Підлісне • Підлісці • Плоске • Попівці • Радянське • Раславка • Рибча • Ридомиль • Розтоки • Рудка • Савчиці • Сапанів • Старий Кокорів • Старий Олексинець • Старий Почаїв • Старий Тараж • Устечко • Хотівка • Хотовиця • Чугалі • Шпиколоси | |
