Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ — наук. об-ня, засноване 23 лют. 1889 при Новоросійському ун-ті (нині Одеський національний університет імені І.Мечникова). У своєму складі мало візант. (1891, від 1898 — візант.-слов’ян.) і пед. (1898) від-ня. Спочатку налічувало 64 члени, у 1910 — 329. Окрім учених його чл. були вчителі середніх навч. закладів Одеси, Єлисаветграда (нині м. Кіровоград), Херсона, Миколаєва, Тирасполя, Криму, представники духовенства, юристи. Першим його головою був  Ф.Успенський. У різні роки в ньому працювали, зокрема: П.Ардашев,  Г.Афанасьєв, Д.Бєляєв,  П.БіцілліП.БрунВ.Васильєвський, С.Вилинський, Р.Виппер,  М.Владимирський-БудановМ.Карєєв, Ф.Корш,  О.КочубинськийЮ.КулаковськийМ.ЛангеФ.ЛеонтовичІ.Линниченко, Б.Ляпунов,  О.Маркевич, О.Никитський, П.Погодин, Г.Попруженко, О.Трачевський, А.Флоровський,  Е.ШтернЄ.Щепкін.

Т-во видавало «Летопись Историко-филологического общества при Императорском Новороссийском университете» (т. 1—25, 1890—1916) на сторінках якої друкувалися переважно публікації з візантійсько-слов’янської проблематики.

Т-во проводило тематичні засідання (на них заслуховувалися доповіді з історіографічної, джерелознавчої, археографічної, археологічної, етнографічної та філологічної проблематики), налагоджувало зв’язки з рос. й іноземними наук. установами; збирало рукописи, коштовні видання, етнографічні й археологічні матеріали; організовувало пошукові екскурсії та експедиції.

Особлива увага приділялася краєзнавчій роботі. 1899 була прийнята «Програма етнографічних досліджень у районі Новоросії, Бессарабії і Криму» (її склали О.Маркевич, О.Кочубинський і Х.Ящуржинський).

Члени т-ва брали участь в археологічних з’їздах, організовували вшанування ювілеїв, присвячених  В.Григоровичу, В.Бєлінському, О.Пушкіну,  М.Гоголю.

Питаннями удосконалення системи середніх навч. закладів в Одесі й Одес. учбовому окрузі опікувалося пед. від-ня т-ва (ним керував М.Ланге).

Постійні наук. зв’язки т-во підтримувало з Історико-філологічним товариством при Харківському університеті, Історико-філологічним товариством при Історико-філологічному інституті князя Безбородька в Ніжині, Церк.-істор. та археол. т-вом при Київ. духовній акад. (див. Церковно-історичні товариства), Історичним товариством Нестора-літописця, Науковим товариством імені Шевченка у Львові, Київською археографічною комісією, губернськими архівними комісіями, Петерб. АН (нині Російська академія наук), Санкт-Петерб., Варшавським, Дерптським (нині Тартуським), Казанським, Гельсингфорським (нині Гельсінкський) ун-тами, Рос. археол. т-вом, Сх. ін-том у Владивостоці (нині місто в РФ), Сербською королів. акад. в Бєлграді (нині столиця Сербії та Чорногорії), Музеєм Королівства Чеського в Празі, Упсальською королів. бібліотекою (Швеція) та ін. наук. установами.

Фактично т-во припинило діяльність 1917, однак юридично було ліквідоване лише 1923 при об’єднанні його з Одес. бібліографічним т-вом. На основі цього об’єднання було створено Одеське філологічне т-во.

Література[ред. код]

История исторической науки в СССР. Дооктябрьский период. Библиография. М., 1965;

  • Гольдін Ф.Л. Історико-філологічне товариство. В кн.: Історія Одеського університету за 100 років. К., 1968;
  • Попова Т.М. Історія України в працях вчених – членів Історико-філологічного товариства Новоросійського університету. В кн.: Південь України і складання української державності: історія і сучасність: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практ. конференції, ч. 1. Одеса, 1994;
  • Попова Т.М. Историографический процесс в региональном измерении: Из истории Новороссийского университета. «Библиотечное дело и краеведение», 2002, вып. 3.

Джерела[ред. код]

Автор: Т.М. Попова, О.А. Бачинська.; url: http://history.org.ua/?termin=Ist_fil_tovar_vo_pry_univer_ti; том: 3