Кіровоград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Кіровоград
Герб Кіровограда Прапор Кіровограда
Кіровоград на карті України
Кіровоград на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область
Район/міськрада Кіровоградська міська рада
Код КОАТУУ 3510100000
Засноване 1754
Статус міста з 1784 року
Поділ міста 2 райони
Населення 254 103 (перепис 2001)
Поштові індекси 25000-490
Телефонний код +380-522
Координати 48°30′ пн. ш.; 32°16′ сх. д.
Водойма Інгул
Міста-побратими Добрич (Болгарія)
День міста третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Кіровоград
До Києва
 - фізична 250 км
 - автошляхами 302 км
Міська влада
Адреса 25006, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 41, 24-08-24
Веб-сторінка www.kr-rada.gov.ua
Міський голова Пузаков Володимир Тихонович

Координати: 48°30′ пн. ш.; 32°16′ сх. д.

«Янгол-охоронець України»

Кіровогра́д — місто, адміністративний центр Кіровоградської області України, центр Кіровоградського району; значний промисловий і культурний осередок у центрі країни.

Залізнична станція на лінії Чорноліська — Помічна.

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Ріка Інгул.

Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, в долині і на берегах ріки Інгул при впадінні в неї менших річок Сугоклія та Біянка.

Населення 254 103 мешканці (за даними перепису населення України 2001 року).

Місто засноване у 1754 році як фортеця Св. Єлизавети. Колишні назви: Єлизаветград (17841924), Зинов'євськ (19241934), Кірове (19341939). У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області, перейменоване на Кіровоград на честь С. М. Кірова.

Сучасний Кіровоград ділиться на два адміністративні райони — Кіровський і Ленінський. До складу міськради також входить смт Нове.

[ред.] Походження назви

Докладніше у статті: Походження назви Кіровограда

Починаючи від 10 січня 1939 року, місто носить назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і ніяким чином із ним не пов'язаний. Саме таку форму назва має внаслідок двох причин:

  • по-перше, з метою того, щоб назва області, утвореної в той самий день, не змішувалася із назвою Кіровської області у РРФСР (нині Росія);
  • по-друге, інтерфікс -о- покликаний відрізняти її від схожої (паронімічної) назви міста Кіровград у Свердловській області РРФСР (нині Росія).

Типовий для слов'янської топоніміки корінь «-град» має паралелі у всіх слов'янських мовах, зокрема у формуючих для української ойконіміки давньоруській (городъ) та старослов'янській (градъ) мовах із загальним первісним значенням «обгороджене місце».

У попередні роки Кіровоград мав такі назви:

Нині громадськість міста періодично піднімає питання про доцільність перейменування міста. 17 січня 2010 року разом із президентськими виборами, планується провести референдум з питання повернення історичної назви Єлисаветград[1].

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Кіровограда
Театральна площа міста Єлизаветграда, поч ХХ ст.

Розвинулося наприкінці XVIII ст. як продукт агломерації сільських та військових поселень навколо Фортеці св. Єлизавети, первинно розташованої на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому планомірно забудовувалося, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим населеним пунктам. Архітектурний вигляд міста, чистота та порядок, які особливо його характеризували в другій половині ХІХ ст. дозволили російському літературному критику і публіцисту Миколі Добролюбову в приватному листуванні назвати Єлисаветград «маленьким Парижем», і хоча в ті часи цим епітетом традиційно нагороджувався будь-який охайний провінційний центр Російської імперії, дана назва вже в наші дні стала активно використовуваним мемом у регіоні.

За радянської влади місто набуло статусу центра легкої та машинобудівної промисловості з певною (історично та географічно сформованою) орієнтацією на сільське господарство. Зокрема, особливим статусом користувалися завод сільськогосподарських машин «Червона зірка» (відомий з дореволюційних часів як завод братів Роберта й Томаса Ельворті), заводи гідравлічних насосів «Гідросила», радіодеталей «Радій», з виробництва друкарських машинок «Друкмаш» (нині фактично не існуючий) тощо.

Після здобуття Україною незалежності місто спіткала тривала соціально-економічна криза, яка призвела до ґрунтовного переоформлення сфери виробництва та споживання, занепаду комунальної сфери і досі неподоланих наслідків переходу на ринкову економіку.

[ред.] Відомі люди, пов'язані з Кіровоградом

Із Кіровоградом (Єлизаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів української культури.

Так, наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградського театру публіка гаряче аплодувала відомим композиторам і музикантам Ф. Лісту, М. Мусоргському, О. Скрябіну, А. Рубінштейну, М. Лисенку; співакам Ф. Шаляпіну, Л. Собінову.

У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський.

Тут починали свій творчий шлях письменники: І. Карпенко-Карий, Ю. Яновський, Я. Іванкевич; музиканти Г. Нейгауз, К. Шимановський, композитор Ю. Мейтус.

У Кіровограді народилися відомі футболісти: володар Суперкубка УЄФА, дворазовий чемпіон Англії та Шотландії Андрій Канчельскіс, володар Кубка УЄФА Андрій П'ятов, автор першого голу збірної України на чемпіонатах світу Андрій Русол, півзахисник збірної України Сергій Назаренко.

[ред.] Промисловість

Кіровоград — значний промисловий центр України. Провідна галузь промисловості міста — машинобудування.

Флагманом кіровоградського машинобудування є підприємство, засноване англійськими підприємцями братами Ельворті ще 1874 року, — ВАТ «Червона Зірка». Інші підприємства важкої промисловості — заводи «Гідросила» і «Радій».

У Кіровограді також окремі підприємства харчової та легкої промисловості.

[ред.] Транспорт

Кіровоградський залізничний вокзал

Через місто проходять автошляхи європейського значення: Брест — Париж — Нюрнберґ — Прага — Ужгород — Тернопіль — Кіровоград — Донецьк — Махачкала (E50), Слобозія — Ґалац — Кишинів — Кіровоград — Полтава (E577); регіональні автошляхи: Кіровоград — Миколаїв, Кіровоград — Олександрівка; залізниця Котовськ — Помічна — Знам'янка.

У місті працює 2 автостанції, аеропорт, залізничний вокзал.

Міський громадський транспорт представлений тролейбусами, автобусами і маршрутними таксі.

До 1941 року в Кіровограді функціонувало також дві трамвайних лінії.

[ред.] Тролейбуси

Тролейбусний рух у Кіровограді було відкрито 2 листопада 1967 року.

Тролейбус 10-го маршруту на кінцевій зупинці

У 1990-их роках у Кіровограді діяло 11 маршрутів. Наприкінці 1990-их — на початку 2000-их було закрито 9 маршрутів (окрім 4 і 10). У 2003 році відновлено маршрути № 5, 9, у 2004 — маршрути № 1 і 2. У 20052006 роках діяв маршрут № 6 «Залізничний вокзал — вулиця Лісопаркова» (раніше закритий наприкінці 1990-их). У 2006 році відкрито маршрут № 3.

Тролейбусні маршрути міста (станом на 1.01.2007)[2]:

  • № 1 101-ий мікрорайон — вулиця Лісопаркова
  • № 2 Вулиця Волкова — площа Богдана Хмельницького
  • № 3 Вулиця Космонавта Попова — залізничний вокзал
  • № 4 Вулиця Космонавта Попова — вулиця Лісопаркова
  • № 5 101-ий мікрорайон — залізничний вокзал (в 7:20 і 16:40 у будні до ТЕЦ)
  • № 9 Вулиця Генерала Жадова — залізничний вокзал (в 7:20 і 16:40 у будні до ТЕЦ)
  • № 10 Вулиця Генерала Жадова — вулиця Лісопаркова

Перевезення здійснює ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія». Рухомий склад: тролейбуси ЗіУ-682, ЮМЗ-Т2 і ЛАЗ-Е183.

[ред.] Соціальна сфера: медицина і освіта

Перша міська лікарня розміщена у приміщеннях колишньої Єлисаветинської фортеці

[ред.] Медицина

Охорону здоров'я в Кіровограді здійснюють 17 закладів лікувального і профілактичного спрямування. Серед них:

  • Перша міська лікарня;
  • КЗ «Поліклінічне об'єднання м.Кіровограда»;
  • Центральна міська лікарня;
  • Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги і станція ШМД;
  • 5-та міська поліклініка;
  • 2 пологових будинки;
  • дитяча поліклініка №1 і дитяча міська лікарня;
  • декілька стоматполіклінік, в т.ч. і дитяча, міськтубдиспансер та дечкі інші спеціалізовані медзаклади[3].

[ред.] Освіта

У цьому історичноиу будинку по вул. Дзержинського'65 розміщена Перша міська музична школа і музей Г. Нейгауза
Головний корпус КНТУ
Державна льотна академія України
Кіровоградський юридичний інститут Національного університету внутр. справ
Кіровоградський факультет КНУКіМ

У Кіровограді 40 закладів дошкільної освіти і 42 загальоосвітніх закладів середньої освіти, в т.ч. з числа останніх створених, переважно на базі ЗОШ, декілька гімназій (Гімназія нових технологій навчання), навчально-виховних комплексів і об'єднань, комунальний заклад «Педагогічний ліцей», а також вечірня загальноосвітня школа №38 та загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів з утриманням дітей-сиріт та класами для дітей зі зниженим зором, 3 спецшколи[4].

Позашкільну освіту в місті здійснюють наступні комунальні заклади:

  • Будинок вчителя;
  • Школа естетичного виховання «В гостях у казки»;
  • Центр дитячої та юнацької творчості «Центр-Юність»;
  • Кіровоградська міська станція юних техніків;
  • Будинок дитячої та юнацької творчості;
  • Міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді «Каскад»[4].

Діють 4 музичні школи[5] і розгалужена мережа закладів фізичної культури та спорту для дітей і молоді[6].

Вищу освіту в місті Кіровоград можна отримати в 14 вищих навчальних закладах найрізнішого профілю, з числа яких 6 мають ІІІ-ІV рівні акредитації (по 3 державних і приватних), решта 8 — І-ІІ рівні акредитації (лише один з цього числа є приватним), а також у численних філіях (структурних підрозділах) вищих навчальних закладів України, розташованих у інших містах держави[7].

Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації:

Контингент студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у Кіровограді становить 20,5 тисяч осіб (2000-ні рр.)[7].

державні:
недержавні:
  • Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки — вул. Полтавська, 40, м. Кіровоград-25006;
  • Кіровоградський інститут комерції — вул. Башкірська, 2а, м. Кіровоград-25006;
  • Соціально-педагогічний інститут «Педакадемія» — вул. Шевченка 32/34, м. Кіровоград-25006.
Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації:

Контингент студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в цілому в Кіровоградській області станом на початок 2004/2005 навчального року становить 12, 5 тисяч осіб[7].

державні:
  • Кіровоградський комерційний технікум;
  • Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна;
  • Кіровоградське музичне училище;
  • Кіровоградський будівельний технікум;
  • Кіровоградський технікум механізації сільського господарства;
  • Кіровоградський кібернетико-технічний коледж;
  • Кіровоградський технікум статистики.
недержавний:
  • Кіровоградський коледж економіки і права імені М.П. Сая.
Структурні підрозділи вищих навчальних закладів України, які надають освітні послуги у Кіровограді
(як державні, так і приватної форми власності):
відокремлені:
невідокремлені:

[ред.] Культура, дозвілля і спорт

[ред.] Театри, музика, кіно

Кінотеатр «Зоряний» на центральній вулиці міста

У місті працюють 2 театри:

У місті діє обласна філармонія.

При Кіровоградській обласній філармонії працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія[11].

Кіровоградські кінотеатри:

  • кінотеатр «Зоряний»;
  • кінотеатр «Портал».

[ред.] Музеї

Справжньою гордістю Кіровограда є його музеї — їх у місті та його околицях 11:

  • обласний краєзнавчий музей;
  • художній музей;
  • заповідник-музей «Хутір Надія»;
  • меморіальний музей Марка Кропивницького;
  • Музей історії українського хореографічного мистецтва;
  • художньо-меморіальний музей Олександра Осьмьоркіна;
  • музей Генріха Нейгауза;
  • літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого;
  • музей музичної культури імені Кароля Шимановського;
  • народний меморіальний музей Юлія Мейтуса;
  • історичний музей «Євреї Єлисаветграда».

Кіровоград є чи не єдиним обласним центром країни, де всі міські музеї без винятку мають власні інтернет-сторінки[12].

[ред.] Спорт

Стадіон «Зірка»

Центральною спортивною ареною Кіровограда є футбольний стадіон «Зірка» місткістю в 20 тис. глядачів[13], що є домашнім полем для футбольного клубу першої ліги «Зірка» (виступав у вищій лізі Чемпіонату України з футболу в сезонах 1995/1996 — 1999/2000 та у сезоні 2003/2004).

Ще один стадіон — «Спартак» АРЗ.

Гордістю Кіровограда є Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Надія» (має у своєму розпорядженні велику комплексну спортивну споруду в центрі міста), яка за час свого існування від березня 1975 року підготувала переможців і призерів Олімпійський ігор, Чемпіонатів світу, інших престижних міжнародних і внутрішніх змагань, численних майстрів спорту і тисячі кандидатів у майстри спорту.[14].

[ред.] Архітектура й пам'ятки Кіровограда

[ред.] Архітектурне обличчя міста

Пштамп (стиль модерн, кін. ХІХ ст.)
Вулиця Кірова

В Кіровограді, зокрема в історичному центрі, частково збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. ХІХ століття), в т.ч. низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.

Так, з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму):

  • палацовий корпус, ансамбль штабу, юнкерського училища та манежу (40-і рр. ХІХ ст.);
  • присутствені місця (184851, арх. В.Верлон, добудовані 18821913)[15].

Зразком українського бароко в місті є будівля, в якій зараз міститься академічний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького (сер. ХІХ ст.).

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.ст. цікавою архітектурною тенденцією у Єлисаветграді стало використання стилю модерн (будівля Пасажу, зараз обласний художній музей, 1887; будинок Барського, збудований у стилі «ранній модерн» у 18851905 рр, зараз краєзнавчий музей; будинок поштової контори, зараз офіс дирекції Кіровоградської філії «Укрпошти», кін. ХІХ ст., з елементами модерну).

Однак у немалому ступені архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали, забудовані спорудами напівбарачного типу. Вулиця Кірова — одна з декількох вулиць історичного центру, що зберегла забудову робітничих кварталів.

За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими (на той час) адміністративними, громадськими та житловими будинками, серед яких:

  • будинок обкому Компартії України (арх. Л. Дворець, В. Сікорський, 1954);
  • універмаг «Дитячий світ» (арх. А. Сидоренко, 1955);
  • Будинок політосвіти (1972);
  • критий ринок (1972);
  • педагогічний універитет (арх. А. Сидоренко, 1978)[15].

Наприкінці 1980-х рр. було розпочато будівництво, а здано в експлуатацію вже за незалежної України (1992 року) готель «Європа», на розі Карла Маркса (центральної) і Єгорова, що відтоді посідає провідне місце в готельному господарстві регіону[16].

[ред.] Історико-культурні пам'ятки

Спасо-Преображенський собор

До історико-культурних та архітектурних пам'яток Кіровограда належать:

  • Грецька церква (Катедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці), 1805-12 рр. — кам'яну церкву Пресвятої Володимирської Богородиці було зведено на місці старої дерев'яної. Збереглися давні розписи, реставровані 1905 року, тут також розташовується кам'яна дзвіниця й будинок настоятеля (1812 рік).
  • залишки Єлисаветинської фортеці — окремі будівлі військового поселення, яке дало початок місту: казарми, аптека, канцелярія, лікувальний корпус, житловий будинок, кухня (у теперішній час тут міститься Перша міська лікарня), фортечні вали, спеціально для огляду встановлено тогочасні гармати.
  • комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
  • Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII століття).
  • Свято-Покровська церква, 185075 роки.
  • Головна синагога, 1853 рік.

[ред.] Пам'ятники

Дивись більш докладно: Пам'ятники Кіровограда
Пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам

У місті встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, С.Кірову тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії тощо).

Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і персоналіям ВВВ, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.

У Кіровограді гідно в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М.Л. Кропивницького, В.І. Григоровича, братів Ельворті. Найближчими роками, згідно розпорядження обласної влади від 13 вересня 2005 року за № 589-р/185-гр у виконання Указу Президента України від 16 травня 2005 року за №793 «Про увічнення пам'яті видатних діячів Української Народної Республіки» та Постанови Верховної Ради України від 5 липня 2005 року за №2731-ІV «Про відзначення 125-річчя з дня народження видатного громадського, політичного діяча і письменника Володимира Винниченка» у місті має з'явитись пам'ятник В.К. Винниченку[17].

У розкішного монумента «Янгол-охоронець України», встановленого на площі Незалежності до 250-річчя міста (2004), є всі шанси стати новітнім символом міста.

[ред.] Галерея

Панорама центральної частини міста, вид з вікна готелю «Турист» (2006)

[ред.] Виноски

  1. Референдум щодо перейменування Кіровограда призначено! // інф. за 22 жовтня 2008 року на www.kirovograd.net («Весь Кіровоград», інтернет-портал, присвячений місту)
  2. Схема руху тролейбсів міста Кіровоград на www.passtrans.mashke.org
  3. Система лікувально-профілактичних закладів м.Кіровограда на Офіційний веб-сайт Кіровоградської міської ради
  4. а б розділ освіта на Офіційний веб-сайт Кіровоградської міської ради
  5. Музичні школи Кіровограда на Офіційний веб-сайт Кіровоградської міської ради
  6. Мережа закладів фізичної культури та спорту м. Кіровограда на Офіційний веб-сайт Кіровоградської міської ради
  7. а б в г Навчання у вищих навчальних закладах Kіровоградської області на Офіційний сайт Управління освіти і науки Кіровоградської державної обласної адміністрації
  8. Офіційна веб-сторінка Кіровоградського державного педагогічного університета імені Володимира Винниченка
  9. Офіційна веб-сторінка Кіровоградського національного технічного університету (сайт у стані розробки/переробки !)
  10. Веб-сайт Кіровоградського юридичного інститута Національного університету внутрішніх справ
  11. Офіційний веб-сайт Кіровоградської обласної філармонії
  12. Білошапка Василь Кіровоградські музеї вийшли в Інтернет // інф. на www.prostir.museum «Музейний простір України»
  13. World Stadiums — Stadiums in Ukraine(англ.)
  14. Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 138—139
  15. а б Кіровоград // Українська радянська енциклопедія, Т.5., К., 1980, стор. 202—203
  16. Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 218
  17. Про підготовку до спорудження пам'ятника Володимиру Кириловичу Винниченку на Офіційний сайт Кіровоградської обласної державної адміністрації

[ред.] Джерела і посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти