Кіровоград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кіровоград
Герб Кіровограда Прапор Кіровограда
Кіровоград на карті України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Кіровоградська область
Район/міськрада	Кіровоградська міська рада
Код КОАТУУ	3510100000
Засноване	1754
Статус міста	з 1784 року
Поділ міста	2 райони
Населення	254 103 (перепис 2001)
Поштові індекси	25000-490
Телефонний код	+380-522
Координати	48°30′ пн. ш.; 32°16′ сх. д.
Водойма	Інгул
Міста-побратими	Добрич (Болгарія)
День міста	третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Кіровоград
До Києва
- фізична	250 км
- автошляхами	302 км
Міська влада
Адреса	25006, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 41, 24-08-24
Веб-сторінка	www.kr-rada.gov.ua
Міський голова	Пузаков Володимир Тихонович

Координати: 48°30′ пн. ш.; 32°16′ сх. д.

Кіровогра́д — місто, адміністративний центр Кіровоградської області України, центр Кіровоградського району; значний промисловий і культурний осередок у центрі країни.

Залізнична станція на лінії Чорноліська — Помічна.

Зміст 1 Загальна інформація 2 Походження назви 3 Історія 4 Відомі люди, пов'язані з Кіровоградом 5 Промисловість 6 Транспорт 6.1 Тролейбуси 7 Соціальна сфера: медицина і освіта 7.1 Медицина 7.2 Освіта 8 Культура, дозвілля і спорт 8.1 Театри, музика, кіно 8.2 Музеї 8.3 Спорт 9 Архітектура й пам'ятки Кіровограда 9.1 Архітектурне обличчя міста 9.2 Історико-культурні пам'ятки 9.3 Пам'ятники 10 Галерея 11 Виноски 12 Джерела і посилання

[ред.] Загальна інформація

Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, в долині і на берегах ріки Інгул при впадінні в неї менших річок Сугоклія та Біянка.

Населення 254 103 мешканці (за даними перепису населення України 2001 року).

Місто засноване у 1754 році як фортеця Св. Єлизавети. Колишні назви: Єлизаветград (1784—1924), Зинов'євськ (1924—1934), Кірове (1934—1939). У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області, перейменоване на Кіровоград на честь С. М. Кірова.

Сучасний Кіровоград ділиться на два адміністративні райони — Кіровський і Ленінський. До складу міськради також входить смт Нове.

[ред.] Походження назви

Докладніше у статті: Походження назви Кіровограда

Починаючи від 10 січня 1939 року, місто носить назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і ніяким чином із ним не пов'язаний. Саме таку форму назва має внаслідок двох причин:

• по-перше, з метою того, щоб назва області, утвореної в той самий день, не змішувалася із назвою Кіровської області у РРФСР (нині Росія);
• по-друге, інтерфікс -о- покликаний відрізняти її від схожої (паронімічної) назви міста Кіровград у Свердловській області РРФСР (нині Росія).

Типовий для слов'янської топоніміки корінь «-град» має паралелі у всіх слов'янських мовах, зокрема у формуючих для української ойконіміки давньоруській (городъ) та старослов'янській (градъ) мовах із загальним первісним значенням «обгороджене місце».

У попередні роки Кіровоград мав такі назви:

• 1765 — 12 липня 1924 — Єлизаветград
• 12 липня 1924 — 27 грудня 1934 року — Зинов'євськ
• 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року — Кірове
• з 10 січня 1939 року — Кіровоград.

Нині громадськість міста періодично піднімає питання про доцільність перейменування міста. 17 січня 2010 року разом із президентськими виборами, планується провести референдум з питання повернення історичної назви Єлисаветград^[1].

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Кіровограда

Розвинулося наприкінці XVIII ст. як продукт агломерації сільських та військових поселень навколо Фортеці св. Єлизавети, первинно розташованої на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому планомірно забудовувалося, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим населеним пунктам. Архітектурний вигляд міста, чистота та порядок, які особливо його характеризували в другій половині ХІХ ст. дозволили російському літературному критику і публіцисту Миколі Добролюбову в приватному листуванні назвати Єлисаветград «маленьким Парижем», і хоча в ті часи цим епітетом традиційно нагороджувався будь-який охайний провінційний центр Російської імперії, дана назва вже в наші дні стала активно використовуваним мемом у регіоні.

За радянської влади місто набуло статусу центра легкої та машинобудівної промисловості з певною (історично та географічно сформованою) орієнтацією на сільське господарство. Зокрема, особливим статусом користувалися завод сільськогосподарських машин «Червона зірка» (відомий з дореволюційних часів як завод братів Роберта й Томаса Ельворті), заводи гідравлічних насосів «Гідросила», радіодеталей «Радій», з виробництва друкарських машинок «Друкмаш» (нині фактично не існуючий) тощо.

Після здобуття Україною незалежності місто спіткала тривала соціально-економічна криза, яка призвела до ґрунтовного переоформлення сфери виробництва та споживання, занепаду комунальної сфери і досі неподоланих наслідків переходу на ринкову економіку.

[ред.] Відомі люди, пов'язані з Кіровоградом

Із Кіровоградом (Єлизаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів української культури.

Так, наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградського театру публіка гаряче аплодувала відомим композиторам і музикантам Ф. Лісту, М. Мусоргському, О. Скрябіну, А. Рубінштейну, М. Лисенку; співакам Ф. Шаляпіну, Л. Собінову.

У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський.

Тут починали свій творчий шлях письменники: І. Карпенко-Карий, Ю. Яновський, Я. Іванкевич; музиканти Г. Нейгауз, К. Шимановський, композитор Ю. Мейтус.

У Кіровограді народилися відомі футболісти: володар Суперкубка УЄФА, дворазовий чемпіон Англії та Шотландії Андрій Канчельскіс, володар Кубка УЄФА Андрій П'ятов, автор першого голу збірної України на чемпіонатах світу Андрій Русол, півзахисник збірної України Сергій Назаренко.

Марко Кропивницький

Іван Карпенко-Карий

Генріх Нейгауз

Андрій П'ятов

[ред.] Промисловість

Кіровоград — значний промисловий центр України. Провідна галузь промисловості міста — машинобудування.

Флагманом кіровоградського машинобудування є підприємство, засноване англійськими підприємцями братами Ельворті ще 1874 року, — ВАТ «Червона Зірка». Інші підприємства важкої промисловості — заводи «Гідросила» і «Радій».

У Кіровограді також окремі підприємства харчової та легкої промисловості.

[ред.] Транспорт

Через місто проходять автошляхи європейського значення: Брест — Париж — Нюрнберґ — Прага — Ужгород — Тернопіль — Кіровоград — Донецьк — Махачкала (E50), Слобозія — Ґалац — Кишинів — Кіровоград — Полтава (E577); регіональні автошляхи: Кіровоград — Миколаїв, Кіровоград — Олександрівка; залізниця Котовськ — Помічна — Знам'янка.

У місті працює 2 автостанції, аеропорт, залізничний вокзал.

Міський громадський транспорт представлений тролейбусами, автобусами і маршрутними таксі.

До 1941 року в Кіровограді функціонувало також дві трамвайних лінії.

[ред.] Тролейбуси

Тролейбусний рух у Кіровограді було відкрито 2 листопада 1967 року.

У 1990-их роках у Кіровограді діяло 11 маршрутів. Наприкінці 1990-их — на початку 2000-их було закрито 9 маршрутів (окрім 4 і 10). У 2003 році відновлено маршрути № 5, 9, у 2004 — маршрути № 1 і 2. У 2005—2006 роках діяв маршрут № 6 «Залізничний вокзал — вулиця Лісопаркова» (раніше закритий наприкінці 1990-их). У 2006 році відкрито маршрут № 3.

Тролейбусні маршрути міста (станом на 1.01.2007)^[2]:

• № 1 101-ий мікрорайон — вулиця Лісопаркова
• № 2 Вулиця Волкова — площа Богдана Хмельницького
• № 3 Вулиця Космонавта Попова — залізничний вокзал
• № 4 Вулиця Космонавта Попова — вулиця Лісопаркова
• № 5 101-ий мікрорайон — залізничний вокзал (в 7:20 і 16:40 у будні до ТЕЦ)
• № 9 Вулиця Генерала Жадова — залізничний вокзал (в 7:20 і 16:40 у будні до ТЕЦ)
• № 10 Вулиця Генерала Жадова — вулиця Лісопаркова

Перевезення здійснює ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія». Рухомий склад: тролейбуси ЗіУ-682, ЮМЗ-Т2 і ЛАЗ-Е183.

[ред.] Соціальна сфера: медицина і освіта

[ред.] Медицина

Охорону здоров'я в Кіровограді здійснюють 17 закладів лікувального і профілактичного спрямування. Серед них:

• Перша міська лікарня;
• КЗ «Поліклінічне об'єднання м.Кіровограда»;
• Центральна міська лікарня;
• Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги і станція ШМД;
• 5-та міська поліклініка;
• 2 пологових будинки;
• дитяча поліклініка №1 і дитяча міська лікарня;
• декілька стоматполіклінік, в т.ч. і дитяча, міськтубдиспансер та дечкі інші спеціалізовані медзаклади^[3].

[ред.] Освіта

У Кіровограді 40 закладів дошкільної освіти і 42 загальоосвітніх закладів середньої освіти, в т.ч. з числа останніх створених, переважно на базі ЗОШ, декілька гімназій (Гімназія нових технологій навчання), навчально-виховних комплексів і об'єднань, комунальний заклад «Педагогічний ліцей», а також вечірня загальноосвітня школа №38 та загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів з утриманням дітей-сиріт та класами для дітей зі зниженим зором, 3 спецшколи^[4].

Позашкільну освіту в місті здійснюють наступні комунальні заклади:

• Будинок вчителя;
• Школа естетичного виховання «В гостях у казки»;
• Центр дитячої та юнацької творчості «Центр-Юність»;
• Кіровоградська міська станція юних техніків;
• Будинок дитячої та юнацької творчості;
• Міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді «Каскад»^[4].

Діють 4 музичні школи^[5] і розгалужена мережа закладів фізичної культури та спорту для дітей і молоді^[6].

Вищу освіту в місті Кіровоград можна отримати в 14 вищих навчальних закладах найрізнішого профілю, з числа яких 6 мають ІІІ-ІV рівні акредитації (по 3 державних і приватних), решта 8 — І-ІІ рівні акредитації (лише один з цього числа є приватним), а також у численних філіях (структурних підрозділах) вищих навчальних закладів України, розташованих у інших містах держави^[7].

Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації:

Контингент студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у Кіровограді становить 20,5 тисяч осіб (2000-ні рр.)^[7].

державні:

• Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка^[8] — вул. Шевченка, 1, м. Кіровоград-25006;
• Кіровоградський національний технічний університет (КНТУ)^[9] — вул. Фрунзе, 6, м. Кіровоград-25006; надає освіту за спеціальностіями: бухгалтерський облік, економіка підприємства, обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях, інструментальне виробництво, обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів, обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів, обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж;
• Державна льотна академія України — вул. Добровольського, 1, м. Кіровоград-25005.

недержавні:

• Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки — вул. Полтавська, 40, м. Кіровоград-25006;
• Кіровоградський інститут комерції — вул. Башкірська, 2а, м. Кіровоград-25006;
• Соціально-педагогічний інститут «Педакадемія» — вул. Шевченка 32/34, м. Кіровоград-25006.

Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації:

Контингент студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в цілому в Кіровоградській області станом на початок 2004/2005 навчального року становить 12, 5 тисяч осіб^[7].

державні:

• Кіровоградський комерційний технікум;
• Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна;
• Кіровоградське музичне училище;
• Кіровоградський будівельний технікум;
• Кіровоградський технікум механізації сільського господарства;
• Кіровоградський кібернетико-технічний коледж;
• Кіровоградський технікум статистики.

недержавний:

• Кіровоградський коледж економіки і права імені М.П. Сая.

Структурні підрозділи вищих навчальних закладів України, які надають освітні послуги у Кіровограді

(як державні, так і приватної форми власності):

відокремлені:

• Кіровоградський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ^[10];
• Кіровоградська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»;
• Кіровоградська філія Міжрегіональної академії управління персоналом;
• Факультет менеджменту туризму Київського інституту туризму, економіки і права у місті Кіровограді;
• Кіровоградський факультет Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ).

невідокремлені:

• Кіровоградський навчально-консультативний пункт Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»;
• Кіровоградський навчально-консультативний пункт Київського юридичного інституту МНС України^[7].

[ред.] Культура, дозвілля і спорт

[ред.] Театри, музика, кіно

У місті працюють 2 театри:

• академічний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького;
• обласний театр ляльок.

У місті діє обласна філармонія.

При Кіровоградській обласній філармонії працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія^[11].

Кіровоградські кінотеатри:

• кінотеатр «Зоряний»;
• кінотеатр «Портал».

[ред.] Музеї

Справжньою гордістю Кіровограда є його музеї — їх у місті та його околицях 11:

• обласний краєзнавчий музей;
• художній музей;
• заповідник-музей «Хутір Надія»;
• меморіальний музей Марка Кропивницького;
• Музей історії українського хореографічного мистецтва;
• художньо-меморіальний музей Олександра Осьмьоркіна;
• музей Генріха Нейгауза;
• літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого;
• музей музичної культури імені Кароля Шимановського;
• народний меморіальний музей Юлія Мейтуса;
• історичний музей «Євреї Єлисаветграда».

Кіровоград є чи не єдиним обласним центром країни, де всі міські музеї без винятку мають власні інтернет-сторінки^[12].

[ред.] Спорт

Центральною спортивною ареною Кіровограда є футбольний стадіон «Зірка» місткістю в 20 тис. глядачів^[13], що є домашнім полем для футбольного клубу першої ліги «Зірка» (виступав у вищій лізі Чемпіонату України з футболу в сезонах 1995/1996 — 1999/2000 та у сезоні 2003/2004).

Ще один стадіон — «Спартак» АРЗ.

Гордістю Кіровограда є Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Надія» (має у своєму розпорядженні велику комплексну спортивну споруду в центрі міста), яка за час свого існування від березня 1975 року підготувала переможців і призерів Олімпійський ігор, Чемпіонатів світу, інших престижних міжнародних і внутрішніх змагань, численних майстрів спорту і тисячі кандидатів у майстри спорту.^[14].

[ред.] Архітектура й пам'ятки Кіровограда

[ред.] Архітектурне обличчя міста

В Кіровограді, зокрема в історичному центрі, частково збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. ХІХ століття), в т.ч. низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.

Так, з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму):

• палацовий корпус, ансамбль штабу, юнкерського училища та манежу (40-і рр. ХІХ ст.);
• присутствені місця (1848—51, арх. В.Верлон, добудовані 1882—1913)^[15].

Зразком українського бароко в місті є будівля, в якій зараз міститься академічний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького (сер. ХІХ ст.).

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.ст. цікавою архітектурною тенденцією у Єлисаветграді стало використання стилю модерн (будівля Пасажу, зараз обласний художній музей, 1887; будинок Барського, збудований у стилі «ранній модерн» у 1885—1905 рр, зараз краєзнавчий музей; будинок поштової контори, зараз офіс дирекції Кіровоградської філії «Укрпошти», кін. ХІХ ст., з елементами модерну).

Однак у немалому ступені архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали, забудовані спорудами напівбарачного типу. Вулиця Кірова — одна з декількох вулиць історичного центру, що зберегла забудову робітничих кварталів.

За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими (на той час) адміністративними, громадськими та житловими будинками, серед яких:

• будинок обкому Компартії України (арх. Л. Дворець, В. Сікорський, 1954);
• універмаг «Дитячий світ» (арх. А. Сидоренко, 1955);
• Будинок політосвіти (1972);
• критий ринок (1972);
• педагогічний універитет (арх. А. Сидоренко, 1978)^[15].

Наприкінці 1980-х рр. було розпочато будівництво, а здано в експлуатацію вже за незалежної України (1992 року) готель «Європа», на розі Карла Маркса (центральної) і Єгорова, що відтоді посідає провідне місце в готельному господарстві регіону^[16].

[ред.] Історико-культурні пам'ятки

До історико-культурних та архітектурних пам'яток Кіровограда належать:

• Грецька церква (Катедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці), 1805-12 рр. — кам'яну церкву Пресвятої Володимирської Богородиці було зведено на місці старої дерев'яної. Збереглися давні розписи, реставровані 1905 року, тут також розташовується кам'яна дзвіниця й будинок настоятеля (1812 рік).
• залишки Єлисаветинської фортеці — окремі будівлі військового поселення, яке дало початок місту: казарми, аптека, канцелярія, лікувальний корпус, житловий будинок, кухня (у теперішній час тут міститься Перша міська лікарня), фортечні вали, спеціально для огляду встановлено тогочасні гармати.
• комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
• Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII століття).
• Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
• Головна синагога, 1853 рік.

[ред.] Пам'ятники

Дивись більш докладно: Пам'ятники Кіровограда

У місті встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, С.Кірову тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії тощо).

Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і персоналіям ВВВ, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.

У Кіровограді гідно в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М.Л. Кропивницького, В.І. Григоровича, братів Ельворті. Найближчими роками, згідно розпорядження обласної влади від 13 вересня 2005 року за № 589-р/185-гр у виконання Указу Президента України від 16 травня 2005 року за №793 «Про увічнення пам'яті видатних діячів Української Народної Республіки» та Постанови Верховної Ради України від 5 липня 2005 року за №2731-ІV «Про відзначення 125-річчя з дня народження видатного громадського, політичного діяча і письменника Володимира Винниченка» у місті має з'явитись пам'ятник В.К. Винниченку^[17].

У розкішного монумента «Янгол-охоронець України», встановленого на площі Незалежності до 250-річчя міста (2004), є всі шанси стати новітнім символом міста.

[ред.] Галерея

Будинок Єлисаветградського окружного суду (на поч. ХХ ст.)

Будинок Єлисаветградського окружного суду (на поч. ХХІ ст.)

Грецька Церква Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці, 1812

Кіровоградський художній музей (кол. Пасаж, 1887)

Панорама центральної частини міста, вид з вікна готелю «Турист» (2006)

Кіровоградська міська рада, вересень 2005 року, у 2009 році — тривають роботи з впорядкування майдану перед будівлею

На набережній Інгула (забудова радянської доби)

Готель «Інгул» на березі Інгула (вул. К. Маркса, 55)

Супермаркет «Копилка» (місцева мережа), ТЦ і кінотеатр «Портал» (вул. 50 років Жовтня, 1-а)

[ред.] Виноски

[ред.] Джерела і посилання

• Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, 303 стор.
• Кіровоград // Українська радянська енциклопедія, Т.5., К., 1980, стор. 202—203
• Бажан О.Г. Кіровоград // www.history.org.ua е-Енциклопедія історії України // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 2005., стор. 329-330
• Офіційний веб-сайт Кіровоградської міської ради
• Кіровоград, вересень 2007 року на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка (укр.) (рос.) (англ.)
• www.kirovograd.net («Весь Кіровоград», інтернет-портал, присвячений місту)

п • о • р Кіровоград
Райони:	Кіровський • Ленінський
Смт:	Нове

п • о • р   Міста і смт Кіровоградської області
Міста:	Бобринець · Гайворон · Долинська · Знам'янка · Кіровоград · Мала Виска · Новомиргород · Новоукраїнка · Олександрія · Помічна · Світловодськ · Ульяновка
Смт:	Балахівка · Вільшанка · Власівка · Голованівськ · Димитрове · Добровеличківка · Єлизаветградка · Завалля · Знам'янка Друга · Капітанівка · Компаніївка · Лісове · Молодіжне · Нова Прага · Новгородка · Нове · Новоархангельськ · Олександрівка · Онуфріївка · Павлиш · Пантаївка · Петрове · Побузьке · Приютівка · Салькове · Смоліне · Устинівка

п • о • р Кіровоградська область
Райони:	Бобринецький • Вільшанський • Гайворонський • Голованівський • Добровеличківський • Долинський • Знам'янський • Кіровоградський • Компаніївський • Маловисківський • Новгородківський • Новоархангельський • Новомиргородський • Новоукраїнський • Олександрівський • Олександрійський • Онуфріївський • Петрівський • Світловодський • Ульяновський • Устинівський
Міста обласного значення:	Знам'янка • Кіровоград • Олександрія • Світловодськ