Вільям Тревор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Тревор
William Trevor
Ім'я при народженні фр. William Trevor Cox
Народився 24 травня 1928(1928-05-24)
Мітчелстаун, Ірландія
Помер 21 листопада 2016(2016-11-21) (88 років)
Шобрук, Англія
Країна  Ірландія[1][2][…]
Діяльність письменник
Alma mater Дублінський університет і St Columba's College, Dublind
Знання мов англійська[4][1][…]
Членство Aosdánad, Королівське літературне товариство і Американська академія мистецтв і наук
Жанр поезія
Magnum opus Історія Люсі Голт
Автограф
Нагороди Почесний орден Британської імперії за заслуги у літературі (1977), Букерівська премія (1970, 1976, 1991, 2002, 2009)
IMDb ID 0872485

Вільям Тревор (англ. William Trevor; 24 травня 1928 — 21 листопада 2016) – ірландський письменник, автор романів та оповідань, член Ірландської академії літератури[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки, освіта[ред. | ред. код]

Вільям Тревор народився 24 травня 1928 року у Мітчелстауні, графство Корк, Ірландія.

Освіту отримав у Триніті-коледж (Дублін), який закінчив у 1950 році.

Після навчання, у 1953 році переїхав до Англії де працював викладачем мистецтва[7].

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Перший роман В. Тревора «Стандарт поведінки» був опублікований у 1958 році.

Дія його романів та оповідань розгортається в Ірландії та Британії і варіюється від чорних комедій до історичних досліджень.

Низка оповідань В. Тревора, зокрема «Бальний зал романтики та інші історії» (1972), «Ангели у Рітці та інші історії» (1975), «За межами блідості» (1981), була адаптована ним для сцени, телебачення та радіо.

Помер В.Тревор у 21 листопада 2016 року[8].

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Стандарт поведінки», роман, 1958;
  • «Старі хлопці», роман, 1964;
  • «Діти Дінмута», роман, 1976;
  • «Пасинки долі», роман, 1983;
  • «Подорож Феліції», роман, 1994;
  • «Історія Люсі Голт», роман, 2002;
  • «Зібрані оповідання», збірка оповідань, 2009;
  • «Вибрані оповідання», збірка оповідань, 2010;
  • «Кохання та літо», роман, 2008;
  • «Останні історії», збірка оповідань, 2018 (видана посмертно)[9].

Оцінка творчості[ред. | ред. код]

Як зазначено у статті видання «The Wall Street Journal» від 24.06.2020, «…мало хто із сучасних авторів короткої прози може передати атмосферу й тонкості особистості так точно й промовисто, як Вільям Тревор»[10].

За словами літературного критика Бернарда О’Донахью «Сильною стороною його творів була непоказна досконалість стилю, через яку він виражав своє чуття справедливості…Він був одним з найвидатніших письменників про справедливість і страждання…»[11].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Лауреат Готорнденської премії, 1965[12];
  • У 1977 році В. Тревора було нагороджено почесним орденом Британської імперії за заслуги у літературі, а у 2002 році він отримав лицарське звання[13];
  • У 1994 році отримав найвищу нагороду Королівського літературного товариства – звання «Літературний товариш» (Companion of  Literature)[14];
  • Премія Коста (1976, 1983, 1994 роки)[15];
  • Премія Sunday Express of the Year, 1994[16];
  • Премія PEN/Macmillan Silver pen Award, 2001[17];
  • Премія Irish Times, 2001[18];
  • Букерівська премія (1970, 1976, 1991, 2002, 2009)[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118955306 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  6. William Trevor | Biography, Books, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 11 квітня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  7. William Trevor made the ordinary and familiar, new and shocking. The Irish Times (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  8. Помер відомий драматург Вільям Тревор. nv.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
  9. Books by William Trevor (Author of The Story of Lucy Gault). www.goodreads.com. Процитовано 15 травня 2024.
  10. Mambrol, Nasrullah (24 червня 2020). Analysis of William Trevor’s Stories. Literary Theory and Criticism (амер.). Процитовано 15 травня 2024.
  11. William Trevor: Irish writers pay tribute. The Irish Times (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  12. Hawthornden Prize. Hawthornden Foundation (амер.). Процитовано 15 травня 2024.
  13. Association of Writers & Writing Programs. www.awpwriter.org (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  14. Stenhouse, Martha (2 вересня 2023). Companions of Literature. Royal Society of Literature (брит.). Процитовано 15 травня 2024.
  15. Costa Book Awards | Awards and Honors | LibraryThing. LibraryThing.com (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  16. SEARCH FOR A PLAY – PlayographyIreland (брит.). Процитовано 15 травня 2024.
  17. PEN/Macmillan Silver Pen Award | Awards and Honors | LibraryThing. LibraryThing.com (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  18. Irish Times Irish Literature Prize Winners. www.goodreads.com. Процитовано 15 травня 2024.
  19. William Trevor | The Booker Prizes. thebookerprizes.com (англ.). Процитовано 15 травня 2024.