ГАЕС Агвайо
| ГАЕС Агвайо | |
|---|---|
| 43°05′42″ пн. ш. 4°00′00″ зх. д. / 43.095250000028° пн. ш. 4.000250000027778086° зх. д.Координати: 43°05′42″ пн. ш. 4°00′00″ зх. д. / 43.095250000028° пн. ш. 4.000250000027778086° зх. д. | |
| Країна |
 Іспанія |
| Адмінодиниця | Сан-Мігель-де-Агуайо |
| Стан | діюча |
| Річка | Торіна |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1982–1983 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 339 (турбінний режим) / 339,2 (насосний режим) МВт |
| Тип ГЕС | гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 329 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс, оборотні |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 30 (турбінний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна із асфальтовим ущільненням (верхній резервуар) / гравітаційна (нижній резервуар) |
| Висота греблі | 32 (верхній резервуар) / 49 (нижній резервуар) м |
| Довжина греблі | 2782 (верхній резервуар) / 190 (нижній резервуар) м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | E.ON |
  ГАЕС Агвайо | |
| Мапа | |
 | |
ГАЕС Агвайо (ісп. Aguayo) — гідроелектростанція на півночі Іспанії в провінції Кантабрія.
Як нижній резервуар станції використовується водосховище Алса на річці Торіна (права притока Бесайя, яка в свою чергу впадає праворуч до Сайя неподалік від впадіння останньої у Біскайську затоку біля Сантадеру), що дренує північний схил Кантабрійських гір. Його утримує гравітаційна гребля висотою 49 метрів та довжиною 190 метрів, яка потребувала для спорудження 86 тис. м3 матеріалу.[1]
Як верхній резервуар слугує штучна водойма, створена на горі західніше від сховища Алса за допомогою кам'яно-накидної дамби із асфальтовим ущільненням висотою 32 метри та довжиною 2,8 км, на яку пішло 4,7 млн м3 матеріалу.[2] Об'єм верхнього резервуару становить 10 млн м3, нижнього — 23 млн м3. Різниця у висоті між ними дозволяє створити напір у 329 метрів.[3]
Основне обладнання станції становлять чотири оборотні турбіни типу Френсіс,[4] які мають практично однакову загальну потужність біля 339 МВт у турбінному та насосному режимах.[5]
Ефективність гідроакумулюючого циклу станції становить 70 %.[6]
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.
У 2010-х роках в умовах зростання відновлюваної енергетики та попиту на балансуючі потужності ініційовано проект спорудження другої черги. Вона не потребуватиме розширення наявних резервуарів та при цьому матиме потужність втричі більшу за першу чергу.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ User, Super. Current Aguayo power plant. www.viesgo.com (en-gb) . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ ps-portugal-spain. www.industcards.com. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Centrales de Generación de Energía Eléctrica Profesores: Inmaculada Fernández Diego Arsenio Ramón Robles Díaz (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2014.
- ↑ DOE Global Energy Storage Database. www.energystorageexchange.org. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ User, Super. The extension: Aguayo II. www.viesgo.com (en-gb) . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |