ГЕС Іматра
| ГЕС Іматра | |
|---|---|
 | |
| 61°10′00″ пн. ш. 28°46′28″ сх. д. / 61.1668975000277725940° пн. ш. 28.77447010002777716° сх. д.Координати: 61°10′00″ пн. ш. 28°46′28″ сх. д. / 61.1668975000277725940° пн. ш. 28.77447010002777716° сх. д. | |
| Країна |
 Фінляндія |
| Адмінодиниця | Іматра |
| Стан | діюча |
| Річка | Вуоксі |
| Каскад | каскад на Вуоксі |
| Початок будівництва | 1921 |
| В експлуатації з | 1929 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1929–1952 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 192 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1000 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 24 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 7 |
| Витрата через турбіни | 930 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 7 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна водоскидна |
| Власник | Fortum |
  ГЕС Іматра | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Іматра у Вікісховищі | |
ГЕС Іматра (фін. Imatran voimalaitos) — гідроелектростанція на південному сході Фінляндії у провінції Південна Карелія. Становить другий ступінь у каскаді на річці Вуоксі, знаходячись між ГЕС Тайніокоскі (вище за течією) та Світогірською ГЕС (розпочата будівництвом фінами, у 1940-х перейшла під контроль Росії). Станом на середину 2010-х років найпотужніша гідроелектростанція в країні.
Спорудження комплексу майбутньої ГЕС розпочалось у 1921-му. Греблю станції завершили в 1928-му, а наступного року офіційно ввели в роботу чотири гідроагрегати. У 1937-му їх кількість довели до шести. Під час Другої світової війни станція піддавалась повітряним бомбардуванням та отримала пошкодження, які, утім, швидко усунули. Нарешті, в 1952 році ГЕС у черговий раз розширили, установивши сьому турбіну потужністю 28 МВт, що довело загальний показник об'єкта до 178 МВт.
Станція Іматра розташована на річці Вуоксі (впадає у Ладозьке озеро), яка дренує Сайменську озерну систему (озеро Саймаа). Остання є найбільшою у Фінляндії та має площу поверхні 4400 км2 і об'єм 36 млрд м3. Бетонна водоскидна гребля ГЕС перекриває праву протоку та спрямовує воду до розташованого у лівій протоці машинного залу із турбінами типу Каплан, які працюють при напорі у 24 метри та забезпечують виробництво близько 1 млрд кВт·год електроенергії на рік[1][2].
У середині 2000-х власник станції компанія Fortum провела модернізацію сьомого гідроагрегата, збільшивши його потужність до 38 МВт. А в середині 2010-х після модернізації ще двох агрегатів загальна потужність ГЕС Іматра досягла 192 МВт[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Virtuaali Vuoksi - Virtuaalimatka vuoksella - Suomen Ruhr - Imatran voimalaitos. www3.lut.fi. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ Imatra Hydroelectric Power Plant Finland - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ Imatra Hydro Power Plant, Finland (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2016.
| |||||