ГЕС Карильйон
| ГЕС Карильйон | |
|---|---|
 | |
| 45°34′06″ пн. ш. 74°23′00″ зх. д. / 45.568600000027778663° пн. ш. 74.3836000000277834943° зх. д.Координати: 45°34′06″ пн. ш. 74°23′00″ зх. д. / 45.568600000027778663° пн. ш. 74.3836000000277834943° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Адмінодиниця | Квебек |
| Стан | діюча |
| Річка | Оттава |
| Каскад | каскад на Оттаві |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1962 – 1964 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 753 МВт |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 18 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 14 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 14 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 31 м |
| Довжина греблі | 2438 м |
| Власник | Hydro-Quebec |
  ГЕС Карильйон | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Карильйон у Вікісховищі | |
ГЕС Карильйон (Carillon) – гідроелектростанція на кордоні канадських провінцій Онтаріо та Квебек. Знаходячись після комплексу ГЕС Chaudière Falls, становить нижній ступінь каскаду на Оттаві, яка впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).
В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 31 метр та довжиною 2438 метрів. Створений нею підпір утворив водосховище, яка поглинуло пороги Long-Sault та має площу поверхні 26 км2 при об’ємі 171 млн м3.[1][2]
Пригреблевий машинний зал у 1962-1964 роках обладнали чотирнадцятьма турбінами типу Каплан загальною потужністю 753 МВт, які використовують напір у 18 метрів.[3][4]
У лівобережній частині греблі облаштовано шлюз, котрий забезпечує рух малих суден (проект Карильйон-Канал).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.
- ↑ LE CONTRASTE PROVINCIAL DE LA PRODUCTION ENERGETIQUE CANADIENNE (PDF).
- ↑ Hydroelectric generating stations | Hydro-Québec Production. www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 31 січня 2019.
- ↑ Milieu Inc. www.milieuinc.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.