ГЕС Chute-des-Chats

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Chute-des-Chats
45°28′35″ пн. ш. 76°14′55″ зх. д. / 45.47638888891677311° пн. ш. 76.24861111113878565° зх. д. / 45.47638888891677311; -76.24861111113878565Координати: 45°28′35″ пн. ш. 76°14′55″ зх. д. / 45.47638888891677311° пн. ш. 76.24861111113878565° зх. д. / 45.47638888891677311; -76.24861111113878565
Країна Канада Канада
Адмінодиниця Оттава
Pontiac[d]
Стан діюча
Річка Оттава
Каскад каскад на Оттаві
Початок будівництва 1929
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19311932
Основні характеристики
Установлена потужність 192  МВт
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 16,2  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 8
Кількість та марка гідрогенераторів 8
Потужність гідроагрегатів 8х23,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 40  м
Довжина греблі 2026  м
ЛЕП 230 + 115
Власник Ontario Power Generation / Hydro-Quebec
ГЕС Chute-des-Chats. Карта розташування: Канада
ГЕС Chute-des-Chats
ГЕС Chute-des-Chats
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Chute-des-Chats у Вікісховищі

ГЕС Chute-des-Chats — гідроелектростанція на кордоні канадських провінцій Онтаріо та Квебек. Знаходячись між ГЕС Chenaux (вище по течії) та комплексом ГЕС Chaudière Falls, входить до складу каскаду на Оттаві, яка впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).

У межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 40 метрів та довжиною 2026 метрів. Разом з сімома допоміжними спорудами висотою від 0,5 до 4,9 метра та загальною довжиною 466 метрів вона утримує водосховище з площею поверхні 77,2 км2 та об'ємом 428 млн м3.[1]

Пригреблевий машинний зал у 1931—1932 роках обладнали вісьмома турбінами типу Каплан (по чотири для Квебеку та Онтаріо), які використовують напір у 16,2 метра. Наразі ці гідроагрегати пройшли модернізацію та мають потужність по 23,5 МВт.[2][3][4]

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 230 та 115 кВ.

Один з гідроагрегатів станції має здатність «чорного старту», тобто запуску в умовах відсутності електроенергії, що стало в пригоді під час масштабної аварії у енергосистемі північно-східних штатів США та провінції Онтаріо 14 серпня 2003 року.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
  2. Hydroelectric generating stations | Hydro-Québec Production. www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 30 січня 2019.
  3. Hydro ECI - Electricity, Control–protection, Instrumentation | Projects. www.hydro-eci.com. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
  4. Ontario Power Generation | Chats Falls Generating Station. www.opg.com. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
  5. Chat_falls_1.htm. www.doe.carleton.ca. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2019.