ГЕС Montahut
| ГЕС Montahut | |
|---|---|
 | |
| 43°34′12″ пн. ш. 2°56′27″ сх. д. / 43.57011111113877178° пн. ш. 2.94105555558337795° сх. д.Координати: 43°34′12″ пн. ш. 2°56′27″ сх. д. / 43.57011111113877178° пн. ш. 2.94105555558337795° сх. д. | |
| Країна |
 Франція |
| Адмінодиниця | Сен-Жульєн |
| Стан | діюча |
| Річка | Вебре, Агу |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1966 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 99 МВт |
| Середнє річне виробництво | 235 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 620 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х50 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова бетонна |
| Висота греблі | 52 м |
| Довжина греблі | 245 м |
| Власник | EDF |
  ГЕС Montahut | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Montahutt — гідроелектростанція на південному сході Франції. І водосховище, і машинний зал цієї дериваційної ГЕС знаходяться на території регіонального природного парку О'Лангедок.
Накопичення ресурсу для роботи станції відбувається на південному сході Центрального масиву у сточищі річки Агу (ліва притока Тарну, який, своєю чергою, є правою притокою Гаронни). Для цього на Вебре (права притока Агу) створене водосховище Laouzas площею поверхні 2,8 км2 та об'ємом 45 млн м3, яке утримує аркова бетонна гребля висотою 52 метри, довжиною 245 метрів, товщиною від 2,5 до 10,5 метра[1]. При тому що Вебре належить до басейну Біскайської затоки, накопичена у сховищі вода подається в південно-східному напрямку через водороздільний хребет до долини річки Жор, правої притоки Орбу, який впадає у Середземне море. На початку дериваційного тунелю до нього також надходить ресурс, захоплений невеличкою греблею Fraisse на згаданій вище річці Агу[2].
Машинний зал станції споруджений у підземному виконанні та обладнаний двома турбінами типу Пелтон потужністю по 50 МВт. При напорі у 620 метрів це забезпечує річне виробництво на рівні 235 млн кВт·год електроенергії[3].
Відпрацьована вода по тунелю відводиться у Жор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Montahut Hydroelectric Power Station France - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- ↑ LE GROUPEMENT D’USINES DE MONTAHUT (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2017.
- ↑ Hydrelect - Le Massif Central - bassin Tarn-Agout. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |