Гайдей Олексій Олексійович
| Гайдей Олексій Олексійович | |
|---|---|
| Народився |
4 січня 1949 (75 років) Леонідівка (Ніжинський район), Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | педагог |
| Нагороди |
  |
Гайдей Олексій Олексійович (нар. 4 січня 1949) — український педагог, Заслужений працівник освіти України (2003).
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
Народився 4 січня 1949 року в с. Леонідівка Ніжинського району Чернігівської області. Закінчив Чернігівський державний педагогічний інститут (1971) та Херсонський індустріальний інститут (1984).
З 1971 року працює в Чернігівському державному механіко-технологічному технікумі. Обіймав посади лаборанта, викладача, заступника директора з навчальної роботи. З 1985 року на посаді директора Чернігівського державного механіко-технологічного технікуму.
Очолював реконструкцію навчального закладу з переведенням навчально-виховного процесу на кабінетну систему занять. Під керівництвом педагога створено кабінети й лабораторії, обладнані сучасною комп'ютерною технікою.
Ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. Відзначений Листом-подякою начальника оперативної групи цивільної оборони СРСР.
З 1998 року голова ради директорів вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації Чернігівської області.
Дійсний член громадської організації українська академія наук[1].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Депутат Чернігівської міської ради народних депутатів XXI скликання (1990—1994) і XXII скликання (1994—1998). Голова постійної депутатської комісії з питань економічного розвитку міста, фінансів і бюджету.
Нагороди і звання[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[2]
- Заслужений працівник освіти України (2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну плідну педагогічну діяльність[3]
Творчий вклад[ред. | ред. код]
Автор 50 публікацій, з них 9 наукових і 41 науково-методична.
Основні праці[ред. | ред. код]
- Ясинський В. В. Бізнес-планування: теорія і практика: Навч. посіб. / В. В. Ясинський, О. О. Гайдей. — К. : Каравела, 2006. — 232 с.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чернігівський промислово-економічний коледж Київського національного університету технології та дизайну. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 29 липня 2015.
- ↑ Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Указ президента України №1136/2003. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160304224719/http://ipk-dszu.kiev.ua/upload/medialibrary/900/90054947792afe38944abb5705f7234e.pdf Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Рекомендовано Міністерством соціальної політики України]
Джерела[ред. | ред. код]
- КНИГА ПЕДАГОГІЧНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]