Гончаренко Юрій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончаренко Юрій Борисович
Народження 29 листопада 1962(1962-11-29) (61 рік)
Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Країна  Українська СРР
 Україна
Навчання Дніпропетровське художнє училище і Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України

Юрій Борисович Гончаренко (нар. 29 листопада 1962, Кіровоград (нині Кропивницький)) — український живописець. Член Національної спілки художників України (1990). Лауреат обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка (2010)[1].

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 1985-му закінчив Дніпропетровське художнє училище (викладачі О. Ніколенко, В. Хворост). У 2002-му — Кіровоградський педагогічний університет. Упродовж 1986—1995 рр. працював у виробничих майстернях Художнього фонду. З 1996–го — науковий співробітник художньо-меморіального музею О. Осьмьоркіна. З 1998–го — заступник директора з наукової роботи. З 2002–го — художник музею.

Учасник республіканських та всеукраїнських мистецьких виставок, в тому числі й персональних у Кіровограді (1996) та Львові (1997).

Для творчості характерні декоративність, знаковість, символізм.

Роботи зберігаються у музеях Кропивницького.

Вибрана творчість[ред. | ред. код]

  • «Старі дворики Варни» (1987);
  • «Музики» (1989);
  • «Яблучний Спас» (1995);
  • «Народження» (1997);
  • «Дерево життя» (1997);
  • «Джерело живої води» (1998);
  • «Крокове колесо» (1999);
  • «Сонячне Різдво» (2001);
  • «Золота Баба» (2002);
  • «Коло Сварога» (2004);
  • «Гривневе дерево» (2006).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Кропивницькому відкрили виставку «Мистецький світ». Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]