Горихвістка філіпінська
Горихвістка філіпінська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phoenicurus bicolor (Ogilvie-Grant, 1894) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Rhyacornis bicolor | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горихвістка філіпінська[2] (Phoenicurus bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Філіппін[4]. Раніше цей вид відносили до роду Коловодна горихвістка (Rhyacornis), однак за результатами молекулярно-генетичного досліджння був переведений до роду Горихвістка (Phoenicurus)[5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15 см. У самців верхня частина тіла темно-сіра, крила мають коричневий відтінок. Живіт, гузка, верхні покривні пера хвоста і хвіст рудувато-каштанові. У самиць надхвістя і хвіст більш тьмяні, коричневі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Філіпінські горихвістки мешкають в горах Сьєрра-Мадре[en] і Кордильєра-Сентраль на острові Лусон, раніше зустрічалися також на острові Міндоро. Вони живуть на берегіх гірських річок і струмків в гірських тропічних лісах, на висоті понад 300 м над рівнем моря. Живляться дрібними комахами та іншими безхребетними.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція філіпінських горихвісток становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phoenicurus bicolor. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
- ↑ Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 334—335.
- ↑ Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |