Григорович Костянтин Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорович Костянтин Петрович
Народився 18 вересня 1886(1886-09-18)
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 15 квітня 1939(1939-04-15) (52 роки)
Москва, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] (1913)
Галузь металургія
Заклад Московська гірнича академіяd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: московській школі електрометалургії
Нагороди
орден Леніна

Костянти́н Петро́вич Григоро́вич (18 вересня 1886(1886-09-18), Миколаїв, Херсонська губернія — 15 квітня 1939(1939-04-15), Москва) — інженер-металург, засновник школи електрометалургії, професор (1921), доктор технічних наук (1934), організатор виробництва, нагороджений орденом Леніна.

Життєпис[ред. | ред. код]

Випускник Олександрівської чоловічої гімназії Миколаєва.[1] У 1913 році закінчив Петербурзький політехнічний інститут.

З 1913 працював інженером Путилівського заводу в Санкт-Петербурзі, на підмосковному заводі «Електросталь» в місті Електросталь. З 1920 року — завідувач кафедри електрометалургії Московської гірничої академії (Інститут сталі і сплавів), з 1931 року — технічний директор тресту «Спецсталь».

19 вересня 1938 був заарештований зі звинуваченнями в участі в контрреволюційній терористичній організації. Засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 квітня 1939[2]. Похований на полігоні «Комунарка» в Московській області.

Був реабілітований 22 лютого 1956.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]