Гримучник чорнохвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гримучник чорнохвостий
Гримучник чорнохвостий
Гримучник чорнохвостий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Справжній гримучник
Вид: Гримучник чорнохвостий
Біноміальна назва
Crotalus molossus
Baird & Girard, 1853
Crotalus molossus distribution (RDB).png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crotalus molossus
ITIS logo.jpg ITIS: 174314
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8733
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Crotalus molossus

Гримучник чорнохвостий (Crotalus molossus) — отруйна змія з роду Справжній гримучник родини Гадюкові. Має 4 підвиди.

Опис[ред.ред. код]

загальна довжина коливаєтсья від 75 см до 1,29 м. Голова велика, широка, пласка, майже трикутна. Очі округлі, зіниці вертикальні. Морда закруглена. Тулуб кремезний, товстий. Часто зеленувата, але може бути також жовтого, жовтувато—коричневого, помаранчевого чи коричневого забарвлення. Уздовж спини розташована серія ромбів, вони можуть бути неоднакового розміру й слабко помітні. Хвіст чорний, на морді зазвичай присутня чорна «маска», хоча і не завжди. Завдяки цього й отримав свою назву.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє чагарники, напівпосушливі, посушливі, малолісисті ділянки. Активний вночі, лише навесні полює вдень. Харчується дрібними ссавцями, птахами, ящірками.

Отрута викликає біль та нудоту, проте не смертельна. До того ж ця змія спокійної вдачі, укуси вкрай рідкісні.


Це живородна змія. Самиця народжує в виводку 3—12 дитинчат.

Тривалість життя до 20 років.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає на півдні центральної частини США та у центральній Мексиці.

Підвиди[ред.ред. код]

  • Crotalus molossus estebanensis
  • Crotalus molossus molossus
  • Crotalus molossus nigrescens
  • Crotalus molossus oaxacus

Джерела[ред.ред. код]

  • Kisser, P. 1980. Zur Kernntnis der Klapperschlangen. Herpetofauna 2 (5): 6-10
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Olivier, R. 2008. Kleine gifslangengalerij. Lacerta 66 (1-3): 47-57