Гринкевич Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Володимирович Гринкевич
Ігор Володимирович Гринкевич
Народився 1970
Громадянство Україна
Діяльність підприємець
Відомий завдяки як підприємець-будівельник, звинувачений в корупції

Гринкевич Ігор Володимирович (нар. 1970) — український підприємець, до 2024 року був одним із найбільших підрядників Міністерства оборони України[1]. У грудні 2023 року ДБР оголосило його підозрюваним у заволодінні коштами Міністерства оборони на 1 млрд грн[2], у лютому 2024 року справу було перекваліфікано на шахрайство[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

У серпні 2010 року Гринкевич заснував компанію — ТОВ «Львівський будівельний холдинг». З 2009 до 2012 року вона перемогла у 16 конкурсах на суму понад 45 млн грн[1].

З 2018 року компанії Гринкевича брали участь у військових тендерах. У листопаді Національна академія сухопутних військ ім. Сагайдачного підписала три договори з ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» на будівництво трьох казарм у Старичах за 39,4 млн грн. Фірма була пов'язана з Володимиром Ренчкою — партнером Гринкевича.

Після початку повномасштабної війни Ігор із сином Романом заснували БФ Hope UA, що мав допомагати жертвам війни. За даними фонду, протягом двох років, на допомогу було витрачено $8,5 млн, але жодних звітів на сайті організації опубліковано не було. Окремо зазначено, що 2022 року Роман Гринкевич отримав відзнаку «Золоте серце» від Президента України[4].

В листопаді 2023 року Ігор із очільником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким і головою облради Юрієм Холодом підписали меморандум про співпрацю, що передбачав створення центру соціальної реабілітації дітей за рахунок бюджету Львівщини та гранту МЗС Нідерландів, на який подався БФ Гринкевича Hope UA[5].

В січні 2024 року у зв'язку з корупційним розслідуванням МО України повідомило, що розриває контракти з фірмами Гринкевича[4].

Власність[ред. | ред. код]

Ігор Гринкевич, як підприємець-будівельник володіє низкою компаній[6]:

  • ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл»,
  • ТОВ «Будівельна компанія Сітіград»,
  • Будівельна компанія Верховина, також «Б. К. Верховина»,
  • Мегабудмакс,
  • Львівський будівельний холдинг,
  • ТОВ «Лео маркетинг едженсі»,
  • Візин Річ,
  • ТОВ «Лео маркетинг едженсі»,
  • ТЗОВ «Охоронно-юридична компанія Кобра»,
  • ТОВ «Будівельний Альянс Монтажпроект».

Кримінальні розслідування[ред. | ред. код]

Шахрайство на закупівлях Міністерства оборони України[ред. | ред. код]

Після повномасштабного російського вторгнення до України будівельні компанії, афільовані з Гринкевичем, стали одними найбільших постачальників форми для ЗСУ. Його компанії Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму 1,5 млрд грн[7]. Підозрюваний у заволодінні грошима Міністерства оборони на понад $1 млрд[2]. За даними слідства, принаймні дві квартири було оформлено на наречену сина Гринкевича — Соню Морозюк[8]. 18 січня також було затримано Андрія Колотила, керівника підконтрольної Гринкевичу компанії[9]. Тоді ж ДБР оголосило в розшук сина Гринкевича Романа, йому було оголошено підозру в шахрайстві[10].

22 січня 2024 року Романа Гринкевича було затримано в Одесі[11], того ж дня йому було обрано обмеження у вигляді тримання під вартою та заставу в 500 млн грн[12]. 23 лютого запобіжний захід було продовжено до 29 березня[13], 14 березня арешт було продовжено ще на місяць[14][15].

У лютому 2024 року справу було перекваліфікано на шахрайство[3].

12 квітня 2024 року Печерський суд Києва продовжив запобіжний захід Роману Гринкевичу, з триманням під вартою на два місяці та з можливістю застави 393 млн грн[16]. 18 квітня Шевченківський суд скасував арешт на частину майна Гринкевича[17].

Хабар журналістам[ред. | ред. код]

У січні 2024 року стало відомо, що Гринкевичі намагалися підкупити головну редакторку видання Українська правда Севгіль Мусаєву, її просили видалити новину про доньку Гринкевича Ольгу[18]. 17 січня Гринкевичу, його сину Роману та ще трьом керівникам підконтрольних їм компаній, зокрема, Колотилу, оголосили підозри[19].

Хабар співробітнику ДБР[ред. | ред. код]

29 грудня 2023 року ДБР повідомило про затримання Гринкевича під час передачі хабаря на $500 тис. одному із керівників Головного слідчого управління ДБР у спробі повернути арештоване майно. 30 грудня Печерський суд Києва заарештував Гринкевича з можливістю застави у 429,4 млн грн[2][20].

18 січня 2024 року суд обрав запобіжні заходи керівникам та представнику пов'язаних із Гринкевичем компаній, їм вручено підозру у створенні та участі у злочинній організації та шахрайстві. Як запобіжний захід, було обрано тримання під вартою заставою в 500 млн грн застави кожному[21].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Світлана Гринкевич, працювала професором кафедри маркетингу та логістики університету «Львівська політехніка». Звільнилася з посади на початку січня 2024 р.[22]
  • Донька — Ольга Гринкевич. Чоловік — футболіст Мар'ян Швед[23].
  • Син — Роман Гринкевич (нар. 23 травня 1991). Був заручений з художницею Сонею Морозюк до середини січня 2024[24].
  • Теща — Ірина Романівна Федак, співвласниця ТзОВ «Бориславтепло».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Справа Гринкевичів. Як бізнесмени зі Львова "заробляли" мільйони на армії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  2. а б в Справа Гринкевича. Головне, що варто знати про найбільший скандал із закупівлями для ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. nv.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  3. а б Неочікуваний поворот у справі Гринкевичів: ДБР змінило кваліфікацію. ГЛАВКОМ (укр.). 8 лютого 2024. Процитовано 27 квітня 2024.
  4. а б Хто такий Ігор Гринкевич і за що його затримали. Бабель. 10 січня 2024.
  5. Гринкевичі. Династія, про яку говорить вся Україна. Главком | Glavcom (укр.). 10 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  6. Гринкевич Ігор Володимирович – біографія, досьє, компромат. IDLEAKS.NET (ru-RU) . Процитовано 22 січня 2024.
  7. https://dbr.gov.ua/news/lvivskij-biznesmen-namagavsya-pidkupiti-odnogo-z-kerivnikiv-dbr-za-500-tisyach-dolariv-ssha
  8. Соня Морозюк виправдалась через квартири на "чесно зароблені" гроші. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  9. Суд арештував одного з фігурантів справи Гринкевича. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
  10. ДБР оголосило в розшук сина Гринкевича. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
  11. Сина Гринкевича затримали в Одесі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
  12. Суд арештував сина Гринкевича з можливістю застави. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
  13. Суд продовжив Гринкевичу запобіжний захід. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 березня 2024.
  14. Суд продовжив арешт для сина Гринкевича ще на місяць. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
  15. Тримання під вартою до 17 квітня: суд продовжив запобіжний заходу Роману Гринкевичу. Розмір застави зменшили. // Автори: Олена Богданьок, Ліля Гончарук. 14.03.2024, 15:06
  16. Роману Гринкевичу продовжили запобіжний захід: що відомо. // Автори: Ліля Гончарук, Марта Янко. 12.04.2024, 19:32
  17. Справа Гринкевичів: суд скасував арешт на частину майна родини. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  18. Гринкевичі намагалися підкупити журналістів через поїздку доньки у VIP-вагоні "Укрзалізниці". РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  19. Гринкевичу та його сину оголосили підозру у справі про постачання для ЗСУ, - джерела. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
  20. Хотів дати хабар. ДБР затримало одного з найбільших постачальників Міноборони. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  21. Гончарук, Ліля; Карнаух, Наталія (18 січня 2024). Справа Гринкевича: суд обрав запобіжний захід трьом фігурантам. Суспільне. Архів оригіналу за 1 березня 2024. Процитовано 16 квітня 2024. {{cite web}}: Пропущено |author1= (довідка)
  22. Дружина Ігоря Гринкевича звільнилась з університету «Львівська політехніка»
  23. (Екс)дружина футболіста Шведа похвалилася лакшері-вояжем у золотому VIP-вагоні УЗ
  24. "У багатстві та бідності, поки ГБР не розлучить нас": наречена Гринкевича Морозюк розірвала заручини. Телеграф (укр.). 17 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.