Громов Максим Олегович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Максим Громов Максим Олегович Громов | ||
|---|---|---|
| Загальна інформація | ||
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2020, 2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Максим Олегович Громов — український військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2019).
У 2022 році увійшов до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes»[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
У 2014 році став учасником російсько-української війни, коли йому було лише 17 років. Брав участь в боях на Савур-Могилі, за Вуглегірськ, Дебальцеве, Зайцеве та Піски. Має навички сапера та розвідника, які здобув під час служби.
У 19 років став командиром підрозділу Збройних сил України. 2017 року втратив ногу, але службу залишив лише за три роки. З початком російського вторгнення в Україну 2022 року знову на фронті.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (31 січня 2019) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].
Військові звання[ред. | ред. код]
- прапорщик (2019).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 30 до 30: обличчя майбутнього // Forbes.
- ↑ Указ Президента України від 31 січня 2019 року № 26/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Хто такий Максим Громов // Forbes.
- Коціра, Х. З милим рай у бліндажі // Reporters. — 2021. — 13 жовтня.
- Омельянчук, О. Справжній Громов // 2018. — 18 червня.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Історія командира Громова» l Hromadske.doc на YouTube // hromadske. — 2020. — 12 лютого.
- «На виплату за ногу я купив машину». Війна і мир командира Громова на YouTube // hromadske. — 2021. — 2 січня.
- Хоробрі серця. Покоління Незалежних. Максим Громов на YouTube // Телеканал 1+1. — 2014. — 10 листопада.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |